Подружжя Самчуків живе у Торчині Луцького району 35 років. Мають хату, господарку. Життя плинуло тихо і спокійно. Аж допоки сусіднє обійстя не купили нові хазяї.
– Спочатку восени вони поставили туалет за кілька метрів від нашої криниці, – розповіла Діна Максимівна. – У нас на вулиці центрального водогону немає. Ми п’ємо воду з колодязя. Попоходили ми по інстанціях, поки вони його перенесли. Так тепер у ту яму, яку під нужник викопали, різний непотріб скидають. Зараз весна, літо буде. Це ж який сморід стоятиме! А вода! Як її пити?
Яму зі сміттям ми мали змогу побачити на власні очі, коли приїхали на обійстя Самчуків. Дійсно, надто мала віддаль до криниці. І за законом та й по совісті її треба було би перенести. Із сусідом Русланом спілкувалася по телефону. Він спочатку не зрозумів, які ще претензії до нього можуть бути у сусідів: туалет же перенесли. А тут виявилося, що ще й яму треба засипати!
– Хіба я на своїй землі не маю права робити, що захочу? – пробував апелювати чоловік, а коли роз’яснила йому, що таки не має, то сказав, що і яму засипле.
Хоча й у нього претензій до сусідів виявилося чимало.
Здавалося б, звичайна ситуація – сусіди не миряться між собою. Навіщо писати?! Мораль же тут така – в Державних будівельних нормах чітко виписано, на якій відстані мають розміщуватися вбиральні, компостні ями, сміттєзбірники, господарські споруди від сусідських колодязів та хат. Це має бути не менше ніж 20 метрів. Усе чітко й зрозуміло. От тільки, як показала практика, структур, які б контролювали дотримання цих норм, у нас немає. Всі погоджуються: закон порушено. Райдержадміністрація посилає до Держбудархконтролю. Санстанція не має повноважень штрафувати, пише приписи місцевій владі. Місцева влада каже: не у наших повноваженнях.
– Сьогодні місцеві органи не мають ніяких важелів адмінвпливу на подібні ситуації, – пояснює селищний голова Юрій Кревський. – Про це питання знаю. Тричі зустрічався з людьми, намагався примирити. Наразі все, що можу зробити. Поки нам тільки обіцяють, що проведуть децентралізацію й повноваження розв’язувати такі побутові конфлікти передадуть на місця. Зараз можу тільки одне порекомендувати – вирішувати проблему в суді.
Подумати тільки: перенести нужник, засипати яму з відходами, які сусід вирив біля твоєї криниці, – треба до суду йти. А там – судовий збір платити, який сьогодні немаленький, адвокатові – за написану заяву і т. д. Та й час у судах можна тягнути довго. Тим часом вода у колодязі може різною гидотою просякнути, стати джерелом збудника інфекцій. Хто за це відповідати буде? Виявляється, ніхто.
Це ж додуматися – створити у державі таку систему, що, аби вирішити таке дрібне питання, мусиш затратити море часу, нервів і грошей!
Наталка СЛЮСАР, Волинська область
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!