На Світязь – головний курорт Волині – туристів заманюють… привізною рибою. Про це розповів директор Шацького національного природного парку Володимир Захарко. Кажуть, у Шацьких озерах виловлена лише кожна п’ята рибка, що красується на тамтешніх прилавках.
«Рибалку» влаштовували на городі
Ще кілька літ тому на Світязі головний делікатес – копченого вугра –можна було придбати в межах 120-150 гривень. Нині ж продавці правлять від 450 гривень аж до 1200! Оскільки кілограм цієї риби оцінюють у 800 гривень, то одна більшечка рибинка й тягне на мінімальну місячну зарплату. Випитую у продавців, де вугрів навудили. Більшість навперебій запевняє, що чоловіки тягають їх зі Світязя. І лише одна жінка чесно зізналася: свого, місцевого вугра, на ринку не знайдете, є лише привізний. Цікавлюсь у директора Шацького національного природного парку Володимира Захарка, чи ж справді вугрі покинули води Світязя. Він трохи заспокоює. Каже, така риба є, однак її не так багато, щоб масово потрапляла на прилавки.
Помітно менше вугрів стало впродовж останніх років. А були ж часи, коли їх буквально за хвости виловлювали з місцевих меліоративних каналів, – ними аж кишіло все навколо! Перед цим Світязьке озеро зарибнили французьким мальком.
– То було у 1983 році, – розповідає Володимир Захарко. – Справді, личинки вугра – такі малесенькі, як сірнички, – літаками привозили з Франції. Доставляли їх у спеціальних колбах, під час транспортування підтримувався температурний режим. Рибка у водах Світязя гарно прижилася й за кілька років, як попідростала, стала «перебігати» і в інші водойми Шацького краю. Кажуть, люди інколи знаходили вугрів у себе на городах. Охоче віримо, адже ця риба може повзти по вологій траві та прокопуватися крізь мокрий пісок до 50 кілометрів, аби тільки дістатися до річки чи ставка!
Розмножуватися пливе з Полісся до берегів Америки
Цікаво, що вугор не нереститься у місцевих водоймах. Єдине місце, де відкладає ікру, – Саргасове море. Розсекретили вугрів учені лише сто років тому, хоч перші відомості про незвичайну рибу, схожу на змію, подавав ще Арістотель у V ст. до нашої ери. Тому справжньою сенсацією стало дослідження данського професора Йоганна Сміта, що побачило світ у 1922 році. Він у водах Атлантики виловлював вугрів на різних стадіях розвитку й дійшов висновку: ніде, крім Саргасового моря, вони не розмножуються. Риба знайшла собі «тиху гавань» для продовження потомства в єдиній у світі «водоймі без берегів», на північ від містичного Бермудського трикутника. Підрісши, вона ловить теплу атлантичну течію Гольфстрім і мігрує з нею до Європи. А далі мандрує річками вгору, поки не повертається до місць, звідки прибули на розмноження у Саргасове море предки.
Та, схоже, до Світязя вуграм надто складно добиратися, тож їх і поменшало у водах озера. Теоретично відстань до Волині у кілька тисяч кілометрів риба долає за два-три роки. Ще кілька літ – і знову мандрує назад у води Атлантики. Складний процес.
– А якщо знову зарибнити Світязь вуграми? Не думали, скільки б це сьогодні могло коштувати? – цікавлюсь у Володимира Володимировича. – Навіть не знаю, – на мить задумавшись, відповідає. – Така процедура нині потягне на мільйони. Тож поки туристів на відпочинок до перлини Волині заманюють чужинськими вуграми. Але відпочивальники все одно клюють на цей гастрономічний гачок.
Наталія КРАВЧУК, Волинська область
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!