Хто бував у теплу пору року біля Синівського озера, напевно, звертав увагу на велику кількість білосніжних лебедів на воді. Вони, не боячись, підходили до відпочивальників, брали з рук хліб, радували своєю граціозністю й витонченою красою. І як тільки перші морози почали сковувати плесо кригою, птахам нічого не залишалося, як летіти в пошуках нового місця, де тепло й безпечно.
На жаль, одному з них не пощастило: він осів між травами на річці Турії та ледве там не замерз. Уже добряче підмерзлого птаха одразу після Різдва випадково побачили жителі Підсинівки Старовижівського району Катерина Мілінчук та молоде подружжя Сергій і Юлія Катюхи. Їм довелося сокирою рубати кригу й діставати з неї зовсім знесиленого й замерзлого лебедя. Спочатку ніхто з рятівників навіть не йняв віри, що птах виживе, адже він був холодний, мов льодинка.
Молоді люди принесли його додому, мерщій розтопили грубку в бабусиній хаті, що поруч із їхньою, помістили знайду в ящик ще й курткою прикрили, щоб швидше зігрівся. Вони часто навідувалися, щоб подивитися, чи лебідь нагрівся, і він таки біля теплої грубки потрохи відійшов. Коли їхня бабуся побачила, що ящик ворушиться, то хотіла зняти накинуту зверху куртку, але птах, чи то відчуваючи страх, а чи ще не зовсім відігрівся, взявся настирливо дзьобом натягати одежину назад. У всіх, хто спостерігав цю картину, це викликало веселий сміх, і вони зрозуміли, що бідаці час дати їжу.
Тепер лебідь живе з домашніми птахами, їсть те саме, що й вони, часто купається у великій мисці й поглядає у небесну височінь з надією почути голоси своїх родичів. Він постійно у полі зору своїх визволителів, адже ті дуже переживають, щоб з ним не повторилася попередня історія. А розтане крига, перші весняні промені пробудять землю – й нові господарі випустять свого улюбленця на волю.
Тамара ПОЖАРЧУК, Волинська область
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!