Новітні технології у невідкладній хірургії вперше на Волині впровадили у Луцькій міській клінічній лікарні
Відділення ургентної (невідкладної) хірургії у Луцькій міській клінічній лікарні функціонує 37 років, і 31 з них його очолює Заслужений лікар України Євгеній Комарницький. Під його керівництвом впроваджують новітні методики та технології, зокрема лапароскопічні та ендоскопічні операції, які дозволяють у рази зменшити смертність хворих. Відділення також є обласною базою для підготовки лікарів-інтернів з хірургії (трирічна інтернатура).
Про актуальні питання сучасної медицини – у розмові з Євгенієм Комарницьким, завідувачем відділення ургентної хірургії Луцької міської клінічної лікарні, відмінником охорони здоров’я, хірургом вищої кваліфікаційної категорії.
Найголовніше – знизилася смертність
– Наше відділення працює 24 години на добу, без свят і вихідних, – розповідає Євгеній Северинович. – Ми надаємо невідкладну хірургічну допомогу і лучанам, і всім іншим, хто звертається у приймальне відділення. Як і раніше, так і тепер кількість хворих із кровотечами і виразками не зменшується. І це незважаючи на те, що сьогодні арсенал терапевтичного лікування потужний. Декілька років тому помітили, що значно зросла кількість автодорожніх травм, які супроводжуються пошкодженням органів грудної клітки та судин. Окрім того, невідкладної медичної допомоги потребує значно більше хворих з ускладненими онкопатологіями: або з кровотечею, або з непрохідністю – коли пухлина перекриває кишечник. Зреагувавши на ці обставини, відправили хірургів на курси удосконалення з торакальної, судинної хірургії, невідкладної онкопатології. Наші лікарі стажувались у київських клініках, а також у Німеччині та Польщі за лапароскопічними та ендоскопічними методиками оперативного втручання.
Вже третій рік луцькі хірурги кваліфіковано впроваджують нові технології у невідкладній хірургії. Завдяки адміністрації лікарні на чолі з головним лікарем Ларисою Петрівною Духневич було вирішено питання придбання інструментів та апаратури для проведення сучасних хірургічних втручань. Як результат – у міській лікарні першими на Волині стали проводити лапароскопічні й ендоскопічні операції. Євгеній Северинович називає це величезним проривом, адже ці малоінвазивні операції супроводжуються найменшою травмою для пацієнта, при цьому в рази зменшилася летальність, тобто смертність.
Відеокамера із черевної порожнини передає зображення на екран
– Євгенію Севериновичу, розкажіть про лапароскопічні операції.
– Через прокол у черевній стінці хірург має можливість проводити маніпуляції в черевній і грудній порожнинах, – розповідає Євгеній Комарницький. – Апаратура укомплектована відеокамерою, через яку відображення передається на екран.
Тобто, якщо переповісти простою мовою, на животі робиться кілька проколів. Через один з них вводиться в черевну порожнину відеокамера, завдяки якій хірург бачить те, що, так би мовити, робиться всередині. В інші проколи – інструменти, якими проводиться та чи інша маніпуляція (операція) і якими забирається видалений орган. Завдяки цій новітній апаратурі хірурги мають змогу оперувати, не розрізаючи живіт. Таким чином видаляють гострі апендицити, камені жовчного міхура (97% гострих холециститів), усі види гриж із використанням пластичних матеріалів (сіток, різних за якістю та ціною). Першими в області луцькі хірурги роблять лапароскопічні операції при перфоративній виразці шлунка і дванадцятипалої кишки (коли порушується цілісність стінок), при кровоточивій виразці. Також проводиться і лапароскопічна діагностика – коли не можна поставити діагноз іншими методами.
– Що таке ендоскопічні операції?
– Близько 60% причин кровотеч є виразка шлунка та дванадцятипалої кишки. Кровотеча – це одне з найважчих ускладнень у невідкладній хірургії. До недавнього часу третина хворих з виразковими кровотечами, тріщинами чи поліпами в шлунку підлягала відкритим операціям. При цьому була досить великою післяопераційна летальність, особливо у хворих із супутньою патологією. Тобто часто помирали ті, хто мав цукровий діабет, хворе серце, проблеми з тиском. Тепер ми отримали можливість уникнути відкритих операцій і навіть наркозу (!) та різко зменшити летальність. Це нам дає нова технологія – ендоскопічна зупинка шлункових кровотеч за допомогою фіброгастродуоденоскопа. Завдяки новітній апаратурі хірурги не розрізають живіт, а через ендоскоп, який вводять у шлунок, проводять обколювання самої виразки, накладання кліпс і різні види коагуляції (припікання). На сьогодні найбільш ефективною є безконтактна аргоноплазмова коагуляція (вводиться ендоскоп, який, не торкаючись стінки шлунка, на віддалі півсантиметра припікає виразку). Ці операції хірурги Луцької міської клінічної лікарні теж стали проводити першими на Волині.
– Які переваги лапароскопічних та ендоскопічних операцій?
– Прекрасний косметичний ефект (немає рубців), малокровність, менша операційна травма, – пояснює Євгеній Северинович. – Значно пришвидшується одужання хворого. На перший-другий день він встає, на третій-четвертий – іде додому. Також менша ймовірність післяопераційних ускладнень, тобто нагноєння ран, післяопераційних гриж. А найголовніше – різко зменшилася смертність. Що ще може бути важливішим?
Два Заслужених лікарі в одній сім’ї
Розмовляючи з Євгенієм Комарницьким, не можна не згадати про той факт, що його дружина Ірина Іванівна, ендокринолог Волинської обласної лікарні, теж, як і чоловік, Заслужений лікар України. Це єдине подружжя лікарів на Волині, які обоє мають таке високе звання. Син хірург, трудиться під керівництвом батька в ургентній хірургії, невістка – ендокринолог. Донька не пішла стежкою батьків, вона – юрист, адвокат. Частенько, спостерігаючи, як родина збирається разом і обговорює історію хвороби чийогось пацієнта, дочка не раз риторично запитує: чому ж не стала лікарем?
Особлива гордість Євгенія Комарницького – це його внуки, якими він дуже тішиться. В робочому кабінеті на полиці стоять їхні фото. Коли розповідає про внуків, а їх у нього троє, обличчя завідувача ургентної хірургії розпливається в усмішці.
Думки Євгенія Комарницького про сучасну медицину
«Медичні послуги» чи «медична допомога»? Оптимізму в Євгенія Севериновича на перспективу дуже мало. Медичне забезпечення в катастрофічному стані, на 2017 рік на один ліжко-день виділено державою всього 15,6 гривні! А надання медичної допомоги тримається на ентузіазмі медичних працівників. «Мені дуже не подобається термін «медичні послуги», – каже Євгеній Северинович. – Має бути «надання медичної допомоги». Бо що таке послуга? Це надто суха процедура – в ній нема медичної теплоти і людяності, просто якась фізична одиниця. Механічно хворому нігті обрізав, помив його – і пішов собі. А пацієнт потребує теплоти, щирості, доброго слова».
Обов’язково має бути медичне страхування. 50% працездатного населення офіційно не працює, не платить податків, але разом з тим користується і освітою, і медициною. Тому Євгеній Комарницький вважає, що в державі треба ввести модуль бюджетно-страхової медицини. Коли хворий приходить у приймальне відділення, то показує страховку і не бігає та не купує ліки – далі про нього турбується медицина. А до цього потрібно прийняти обов’язкове державне медичне страхування, в жодному разі не приватне. Тому що приватне страхування призведе до утворення шикарних офісів, покупки дорогих машин, захмарних зарплат. А толку з них ніякого. Також треба створити єдиний медичний простір, коли не буде привілейованих лікарень. Це зробить медицину однаково доступною для всіх.
Медичні округи творять самі люди. «На мою думку, питання медичних округів неправильно вирішується, – вважає Євгеній Комарницький. – Обласна адміністрація визначила три округи, депутати різних рівнів – вісім. Задумайтесь: у міській лікарні за звітністю за 2016 рік проліковано 31% сільського населення, тобто кожен третій хворий не міський. А це жителі Луцького, Рожищенського, Ківерцівського, Горохівського районів. Висновок: округ уже сформований і працює досить ефективно. Люди самі визначилися. Потрібно відкоригувати тільки деякі нюанси: направлення хворих, фінансування».
Середній вік життя хірурга – 57 років. «Ургентна хірургія – це фізична й інтелектуальна праця», – каже Євгеній Комарницький. Тут нема часу на роздуми – треба якнайшвидше рятувати життя. Адже жоден лікар не хоче смерті пацієнта. Хірург, ідучи на операцію, переживає завжди: не вірте, що йому не страшно. Кожна операція – це тривога та стрес, тому й середній вік життя хірурга 57 років. Тих, із ким починав у відділенні Комарницький, нема в живих уже нікого.
Бажання і сила – у молодих хірургів, досвід та інтуїція – у старших. Євгеній Комарницький дуже пишається своїм колективом і довіряє йому. Тут працюють як старші хірурги, так і молоді, які гарно вливаються у колектив, що має свої традиції. У молодих є бажання, фізична сила, але нема інтуїції, досвіду, це вони переймають у старших. А ще Євгеній Северинович завжди вчить колег: «Поступайте так, щоб спокійно ходили вулицями Луцька і не ховали обличчя від сорому».
Найважче оперувати відомих і знайомих. За роки роботи Євгеній Северинович оперував багато хворих. Доводилося батьків колег, своїх учителів у медицині, мерів міста і перших осіб області. А це – найважче.
Побажання читачам. «Бажаю здоров’я, мирного неба! – зичить Євгеній Комарницький. – А щоб не було так, як у приказці «євреї звертаються за рік до хвороби, а українці – за день до смерті», – звертайтесь до медицини завчасно. Тоді ваше здоров’я буде у виграші!»
Олена ПАВЛЮК, м. Луцьк
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!