Молитва любові ніколи не буває даремною
Волинь

Молитва любові ніколи не буває даремною

17 квітня 2017, 14:57
0
0
Сподобалось?
0

Чому в Провідну неділю слід згадувати померлих?

Після Великодня настають Проводи – день, коли вся родина особливо згадує померлих. У народі збереглося кілька назв цьому дню: Гробки, Провідна неділя, Радониця, Томина (Хомина) неділя… Як потрібно поминати родичів, що відійшли у вічність, із чим йти до церкви, на кладовище? Про це – розмова зі священиком Андрієм Хромяком, викладачем Волинської православної богословської академії.

Проводи символізують… радість

– Поминальну неділю в народі часто називають Радоницею – від древнього слова «радість», – розповідає священик. – Вона згадується ще в древньоруських літописах. Радониця закликає православного християнина згадати про вічне життя. Бо молитва за померлих людей – це підтвердження того, що їхні душі безсмертні й наша любов до них не закінчується. Свідчимо, що всезагальне воскресіння відбудеться: оскі­льки Спаситель подолав смерть, і ми колись усі повстанемо – під час другого пришестя Христового. Проте не кожен знає, що саме свято Проводи припадає на вівторок, на десятий день після Пасхи.

– Чому ж тоді в окремих селах люди йдуть на Гробки безпосередньо на Великдень чи за кілька днів після нього – найчастіше у четвер, суботу чи неділю? – цікавлюся.

– У кожному регіоні по-різному, адже священики керуються тим, коли людям зручно прийти. У містах, де є кілька кладовищ, Проводи, як правило, теж відбуваються в різні дні.

Отець Андрій розповідає, як краще підготуватися до свята.

– Цього дня люди несуть до храму паску та яйця – як символи Христового воскресіння. Вони залишаються у храмі. Священик забирає цю пожертву додому чи роздає нужденним. Окремі парафії, особливо у великих містах, співпрацюють з домами милосердя – діляться з їхніми підо­пічними. На менших парафіях доцільно замість варених яєць приносити сирі. Чому? Щоб не псувалися. Це нормальна практика. Адже спожити велику кількість варених яєць одному священику нереально. А сирі згодом можна використати для приготування різних страв, – каже отець Андрій Хромяк.

Поминальні записки слід писати розбірливими великими літерами. Зверху варто вказати «За упокій». Імена пишуться у родовому відмінку (наприклад, «Ксенії»). Перед іменами священнослужителів варто вказати їхній сан (наприклад, «ієрея Петра»). Не слід називати прізвищ, по батькові та професій тих, кого ви поминаєте, а також ступінь спорідненості до вас. Проте допускається зазначення «воїна», «ченця»… Якщо людина нещодавно померла (до 40 днів), слід написати «новоприставленого», якщо має в цей день пам’ятну дату – «приснопам’ятного». За тих, кого Церква прославила у сонмі святих, молитися не потрібно.

Яйця та горілку на могилу не ставте!

У поминальну неділю звершується звичайна панахида. Від інших її відрізняє лише те, що робиться виголос «Христос Воскрес». Після панахиди, якщо цвинтар близько, звершується хресна хода на кладовище. А на могилі, за бажанням родичів, служиться заупокійна літія.

– Можна прочитати й акафіст за померлих, якщо у духівника є час на це. Адже акафіст триває близько півгодини. І коли на кладовищі до священика підходить багато родичів, щоб відслужити літію, він в акафісті може відмовити, – пояснює отець Андрій.

Після хресного ходу в окремих регіонах є традиція проведення трапези безпосередньо на цвинтарі. Десь скатертини стелять у проходах між могилами, а десь навіть спеціально для цього майструють столи. Чи схвалює таке Церква?

– Якщо поминальний обід не перетворюється у п’янку, то чому б і ні? – каже священик. – А ось наливати чарку і ставити на пам’ятник чи класти варене яйце на могилу – від цього варто утриматися. Такі речі не принесуть користі померлому, а от собаки, які бігатимуть по могилках і розриватимуть землю, – нашкодять, адже відбудеться осквернення місця.

Штучні квіти замініть живими

– А якою є ваша думка щодо штучних квітів та вінків? Адже від їх розмаїття сьогодні очі розбігаються, – цікавлюсь у священика.

– Я є прихильником того, щоб із храму забрати будь-яку штучність, – пояснює отець Андрій. – Тому що віра християнина повинна бути живою і дієвою, а це вимагає від людини трішки потрудитися. Наприклад, купити квіточку і посадити її. Не варто ставити пластикових вінків та квітів ще й тому, що через певний час, коли вони втратять красу, їх викидають і спалюють. А при цьому в повітря виділяються канцерогени, що викликають рак та інші супутні захворювання.

Померлі не потребують ні пишних пам’ятників, ні гробів, ні квітів. Але це данина традиції. Хто відійшов у вічність, потребує наших молитов – гарячих і щирих, наголошує священик. Вони мають бути не сумними, а радісними, бо молимося з надією, що зустрінемося з близькими під час другого пришестя Христа. Ця «молитва любові» ніколи не буває даремною. І якщо людина померла без покаяння, Господь прийме нашу молитву і їй простить.

Наталія КРАВЧУК, м. Луцьк 


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися