У селі Княгининок, що у Луцькому районі, трохи більше року тому сільським головою обрали… швачку. Олена Твердохліб, яка ніколи не працювала на державних посадах, свого часу спробувала заробітчанського хліба за кордоном, а потім удома відкрила власну справу, з легкістю обійшла всіх конкурентів. Пізніше вона ініціювала створення територіальної громади, головою якої її обрали. І цього разу підтримка селян була просто неймовірна – 81,55%!
Шила одяг для чехів
Кожен ранок в Олени Твердохліб починається з робочих справ. Її важко впіймати за горнятком кави – жінка від світанку до смерканку вирішує нагальні проблеми своєї громади. А їх накопичилося немало. Справді, трудиться як бджілка. Так самовіддано працювати звикла з юнацьких літ – відколи вивчилася на закрійника легкого жіночого одягу та поїхала на заробітки за кордон. Проробила вона в Чехії десять літ! А коли повернулась і вклала зароблене у банк, той… лопнув. Довелося знову важко працювати, щоб стягнути копійку. Цього разу жінка вирішила заснувати власну справу з пошиття дитячого одягу.
Пізніше вона допомогла відкрити подібні фірми ще майже двом десяткам жінок, які перебували у відпустках по догляду за дітьми. Просто ділилася з ними своїм досвідом, підтримувала порадою, професійною консультацією. А паралельно ріс її авторитет у громаді.
Пам’ятає, як у неї визріла думка стати сільським головою. Це було років вісім тому. Олена Твердохліб прийшла до попереднього керівника громади з пропозицією допомогти в ремонті місцевої дороги. Адже у величезних ямах «тонули» колеса автомобілів. «Давайте я куплю щебінь за свій рахунок, але ви дайте мені якийсь дозвіл», – запропонувала, бо ж таким чином роблять за кордоном. На це її попередник відповів: «Дороги в сільській раді може робити тільки сільський голова».
– Я цю фразу запам’ятаю до смерті. Тоді й вирішила, що маю бути сільським головою, – згадує Олена Твердохліб.
Перед виборами зайшла в кожну хату
Але на початках власний бізнес вимагав багато зусиль і часу. Тож насправді Олена Олегівна зважилася спробувати поборотися за крісло сільського голови лише у 2015-му.
– Мені захотілося змінити життя, яке тут було, інфраструктуру, – каже. – Але коли зізналася, що хочу бути сільським головою, з мене всі сміялися. А тато взагалі не підтримав, казав, що я не зможу змінити систему. Пізніше він навіть заявив: «Я не виношу політиків. Ти не зможеш жити в цьому будинку...» І я перебралася до Луцька – пішла на найману квартиру. Але від свого наміру не відмовилася.
Вона сіла й за ніч склала передвиборну програму, в якій виклала свої мрії: відремонтувати дороги, провести вуличне освітлення, встановити дитячі майданчики. І… пішла з тією програмкою від хати до хати. У будні і вихідні, в дощ і холод. Стукала у кожен дім, аби розповісти про свої плани. Хтось із охотою слухав, а хтось спочатку й не відчиняв, бо думав, що жінка носить релігійну літературу.
– Я обійшла всі будинки в сільській раді, розказуючи людям, що хочу змінити. Просила: якщо ви бачите наше життя так само – підтримайте мене. Так робить депутат в Європі. У мене не було рекламних білбордів, лише ця моя єдина агітка. Нелегко було. Я бачила, наскільки велика апатія і зневіра громади. Але люди мені повірили.
Олена Твердохліб перемогла на тих виборах із результатом 54% проти 27%, що отримав найближчий конкурент – попередник Олени Олегівни! Так проста швачка з легкістю перемогла нинішнього голову Луцької райдержадміністрації Ігоря Ярмольського.
Селище приєдналося до села!
– На посаді сільського голови ви пробули трохи більше року. Що вдалося зробити, чого ні? – запитую в Олени Твердохліб.
– Рада запланувала відремонтувати п’ять доріг – за рік зробили капітальний ремонт семи на суму 5 мільйонів 750 тисяч, встановили сім дитячих майданчиків. Щодо вуличного освітлення, то на той момент, коли я йшла на вибори, думала, що краще буде зробити його на сонячних батареях, бо бачила це в Європі. Сьогодні розумію, що то не для нашого регіону: не дуже сприяють погодні умови. Ми різні варіанти розглядали. І, щоб задовольнити потреби людей у вуличному світлі, зараз користуємось енергозберігаючими лампами. На сьогодні воно охоплює вже 70% колишньої сільської ради (раніше освітлювалася лише центральна траса). Зроблено вуличний водопровід у селі Зміїнець протяжністю 3 кілометри 200 метрів. Закуплені меблі у музичну школу, стільці – у Будинок культури. Що не встигла? Організувати клуби для літніх людей, аби бабусі не сиділи на лавочках і не були «засобами масової інформації». Хочу створити для них «клуби вихідного дня», де вони зможуть відпочивати. Ми могли би за рахунок громади возити пенсіонерів на екскурсії. І нагальних проблем багато, бо на території маємо сміттєзвалище, також є незаконне будівництво прокурорського будинку на Зміїнці.
– Пропрацювавши так мало на своїй посаді, ви ініціювали створення об’єднаної територіальної громади. Не боялися, що люди можуть вас не підтримати й оберуть когось іншого? – цікавлюся.
– Скажу відверто – ні, – відповідає Олена Олегівна. – Децентралізація – це той напрямок, яким пройшла Європа. Я розуміла, що нам якнайшвидше потрібно відійти від району, щоб у громади були власні кошти. І від того ми тільки виграли. Крім цього, з утворенням нашої територіальної громади в Україні стався прецедент – до села Княгининок висловило бажання приєднатися селище Рокині! У сільську раду раніше входило сім населених пунктів, тепер – дев’ять. Всі бачать наш розвиток. Звісно, є і свої мінуси. Скажімо, комунальну власність передали нам – це наша біда. Потрібно робити ремонти, проводити реорганізацію. Хочемо зробити в Княгининку навчально-виховний комплекс – злити садочок і школу. Цього року нам ще дається базова дотація фінансування на зарплату. Потім це повністю ляже на місцевий бюджет. Тож треба навчитись економити, подивитися, де можна це зробити. Додалися видатки на освіту й медицину. Є амбулаторія в Княгининку, планується будівництво амбулаторії у Зміїнці на базі ФАПу. Інтернет туди підключаємо. ФАПи є комунальною власністю – треба туди апаратуру закупити, думаємо, як це зробити.
– Якщо в загальному говорити, на скільки збільшився бюджет громади у зв’язку з децентралізацією і як зросла видаткова частина? – запитую у сільського голови.
– Наш бюджет зріс у сім разів. Видатки збільшилися вп’ятеро. Залишок плануємо витратити на освіту й медицину, капітальні ремонти комунальних закладів. Розробляється проект-положення, який дозволить працювати з платними послугами в клубах – і мати додатковий дохід. Але на все потрібен час. Усе заплановане зробимо, – переконує Олена Твердохліб.
І їй справді хочеться вірити.
Наталія КРАВЧУК, Волинська область
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!