Хабарі, відкати і всіх нас за дурнів мати
Закінчилася чергова сесія Верховної Ради України. Скільки не просив депутатів голова Парубій, щоб ще продовжили роботу на кілька тижнів, прийняли закони щодо реформ освіти і медицини, – ні в яку. Бачте, перевтомилися, бідолашні, аж дивитися на них шкода. Всі змарнілі, бліді, слабенькі, треба негайно на морях та екзотичних островах поправляти своє здоров’я. А народ їм до ср…ки зі своїми проблемами та болячками.
Перед настанням відпусток, чи канікул, як заведено казати у депутатських колах, чимала група з них вельми гучно обісралась. Одні не хочуть платити податки, інші – беруть хабарі за кришування видобутку бурштину, а Довгому і Добкіну згадали розкрадання землі, вчинене кілька років тому. Ну, звичайно, жоден з них не визнав своєї провини. Виявляється, все то «заказуха», підступи політичних ворогів, елементарне переслідування. А що ж вони мають іще казати? Треба ж якось знаходити хоч якийсь фіговий листок, щоб прикрити своє ненажерливе єство від слідчих, прокурорів і, головне, від своїх виборців.
Смішно спостерігати, як солідні дядьки, з депутатськими значками і посвідченнями, замазані в бридкий бруд своїх підлих справ, викручуються, неначе вужі, шукають собі виправдання, брешуть, божаться, а потім знову брешуть і клянуться у своїй абсолютній невинуватості. Чесне слово, дивишся на той цирк – і стає соромно за них і за нас усіх. Неозброєним оком видно, що ця шайка нечиста на руку, блазнює. А з іншого боку, хто ж їх туди всунув? Та ми ж самі. То чи не варто зараз нагадати гарне українське прислів’я: «Бачили очі, кого вибирали, то тепер хай вони вам повилазять!»
Ні, ні, Боже збав! Я геть не хочу, щоб частина виборців України завтра стала невидющою. Але твердо переконаний, що, коли прийдуть чергові вибори і в кандидати попруться чергові солов’ї-злодії, ми знову будемо голосувати за них. Бо ж вони вкотре підмажуть смердячою, продажною гривнею. А ми купимось. Але це вже інша історія…
Хочу продовжити про хапуг, котрі попалися. З яким страшним скрипом тих депутатів позбавляли недоторканності, тобто робили нормальними людьми! Деяких захистили – недоторканність зоставили. Чому? А тому, що ворон ворону ока не виклює. «Де гарантія, що завтра чи післязавтра я не попадуся? – думає кожний. – І мене так само візьмуть за одне місце».
Крім Добкіна, ні на кого з депутатів, які проштрафилися, не дали дозволу на арешт. Здавалося б, є фільм про Розенблата, де він бере таке «бабло», що більшість його виборців не заробить за все життя, тобто факти залізобетонні. Так ні, в каталажку «нізя». Він же небожитель, він не такий, як усі.
А далі триватиме довге і нудне розслідування, зграя адвокатів буде шукати найхитріші виверти, щоб урятувати нещасного Розенблата від тюрми. А потім, звісно, своє слово скаже суд, а ви ж усі добре знаєте, що він у нас найсправедливіший на світі. Не хочу бути злим пророком, але даю 99 процентів, що жоден із шести фігурантів-депутатів не сяде за ґрати. Бо система у нас такая.
Здавалося б, ну на біса оте бурштинове кришування, нелегальний видобуток сонячного каменю, вже ж прийнятий закон у першому читанні, в якому все держава бере у свої руки. Так немає другого читання, немає рішення, бо комусь це вигідно, набивають кишені дурними грішми, а держава має дулю. А які мільярди течуть з контрабандою через кордон! Невже там не можна навести лад? Не хочуть, гади. Саме ті наверху, породисті, владні. А так плачемо, що не вистачає грошей на пенсії, дороги, медицину...
Насірокомедія в Україні продовжується. У верхах у нас один одного покриває і прикриває. Бо правлять бал олігархи, багатирі, для яких народ – електорат. І не більше. Після Революції Гідності не відбулося зміни еліт, у владу не прийшли розумні, чесні, мудрі люди з народу, а просто вінницькі змінили донецьких. Як відомо, від перестановки доданків сума ніяк не міняється. А сума дуже сумна – ще більше зубожіння простих людей, ще нижчий рівень життя.
Євген ХОТИМЧУК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!