І збудують нове місто
Те, що у Ратнівському районі є великі поклади міді, дослідили ще у 70-х роках минулого століття. Мідь тут унікальна – самородна. Така трапляється лише на відомому родовищі Ківіно у США. Але Союзу вона була на той час непотрібна – користувалися казахською. За незалежної України зробили декілька спроб почати освоювати родовища. Все впиралось у брак коштів. Нині між Туром і Жиричами знову височіє бурова вишка – працюють геологи.
Село проти міді, бо пам’ятають застереження свого провидця
У Жиричах кажуть прямо: вони проти видобутку міді, бояться екологічної катастрофи. Село прославилось як «морквяна» столиця. На своїх паях хазяйновиті люди вирощують моркву, продають її і на цьому заробляють гроші. Хто не працює на моркві, їздить на заробітки у Росію, Польщу. Хати красиві позводили для себе і дітей.
– Із села у нас не виїжджають, – запевнив сільський голова Сергій Вашестюк. – Щороку до сорока діток народжується, тільки за два останні роки до 50 хат побудували. Проблема із садочком і школою – треба розширюватися. Місця у нас самі бачите які – ліс, озера, чисте повітря…
Селяни побоюються, що коли біля їхніх гарних ошатних домівок почнуть добувати мідь, то їм буде лихо.
– У нас із покоління в покоління передаються прогнози старця, який жив тут давно. Він казав: якщо у землю влізти, то Жиричі можуть під воду піти, у болото перетворяться, – розповіла місцева жителька Марія Пилипівна. – Тому і не гоняться тут за мідними мільйонами. А те, що у землі нашій є метал, усі знають і без геологів: у те місце блискавка б’є, у нас там пасовище. Стільки корів перебило! Цього року теж одна пропала. Я бачила у Кривому Розі шахти. Там страхіття що робиться! Так, люди живуть, але нам так не хочеться. У нас озера, ліси. Як будуть шахти, того всього не стане. Не віримо, що озера не постраждають.
У чомусь жителі Жиричів мають рацію. Це, по суті, підтвердив гірничий майстер «Кривбасбудсервісу» Андрій Кононенко. Саме ця фірма нині бурить ратнівську землю для того, щоб підтвердити раніше розвідані поклади міді.
– Дивлюся на все це – край неляканих птахів! Де ще таке можна побачити? – захоплено каже чоловік. – Якщо буде шахта, то 110% даю, що зміни будуть. Але все залежить від методу видобутку: при сучасних технологіях порода вибирається, шлаки назад засипаються. Ґрунт просідає лише на два-три метри. На воду це не впливає. Але у нас так, на жаль, не робиться.
– Ми вимагаємо одного: коли вирішать добувати мідь, хай прийдуть до громади, спитають нашу думку, – висловив побажання сільчан їхній голова Сергій Вашестюк.
«Тут буде місто-сад…»
Приблизно такими словами описують у комунальному підприємстві «Волиньприродресурс» майбутнє краю в разі, коли мідь таки почнуть видобувати. Попередньо запаси оцінені на десятки мільйонів тонн, тож роботи тут буде на багато років. Між Жиричами і Туром може вирости ціле місто. Адже для видобутку міді побудують шахту і збагачувальну фабрику. Тут працюватимуть інженери, робітники, прокладуть дороги, зведуть садочки, школи… Такі перспективи малюють у «Волиньприродресурсі» і начисто відкидають припущення про будь-яке екологічне лихо.
– Ми отримали спецдозвіл на видобуток міді, – зазначив директор підприємства Василь Столяр. – Зараз іде дорозвідка й уточнення запасів. У разі, коли вони підтвердяться, проектно-технічну документацію розроблятиме іноземна фірма. Днями ми підписали договір. Якщо все вдасться, то сюди зайдуть інвестиції на 470 мільйонів євро. Все може запрацювати вже через три-чотири роки.
– Якщо ми будуватимемо, то це не буде крематорій для людей, – наголосив заступник директора «Волиньприродресурсу» Веніамін Туз. – При проектуванні буде оцінена екологічна небезпека. Я б ще зрозумів хвилювання людей, коли б це робили росіяни, а так це буде європейська фірма. Їхні технології пішли далеко вперед. До того ж ратнівська мідь не токсична, у ній немає домішок сірки. Я був у польському Глогуві на тамтешньому мідному комбінаті. Там така чистота, скрізь троянди цвітуть, ніякого диму, викидів. Такий комбінат у центрі Луцька ставити можна буде! Люди хочуть, щоб ми не будували? Не будемо. А вони хочуть, щоб їхні діти жили біля них і мали роботу? Вони хочуть мати зарплати, дороги, школи, садочки? Що значить «не дамо будувати»? Ви не дасте фабрику будувати, хтось інший – торф видобувати… То ми таку державу будуємо? Єдине застереження – це має бути екологічно безпечно. І над цим ми працюємо.
Василь Столяр був більш категоричний:
– Для шахти нам потрібно лише два гектари. Вся тамтешня земля в оренді. Думаю, з орендарем ми домовимося. Для фабрики треба 20 гектарів землі. Не захочуть люди будувати біля Жиричів – знайдемо село, де погодяться мати податки у бюджет, робочі місця, сучасну інфраструктуру.
Все це, звичайно, плани. Зараз головне – підтвердити розвідані запаси. Бо якщо інвестор вважатиме, що міді недостатньо, то її видобуток відкладуть на невизначений термін. Адже держава ресурсів, щоб збудувати нові шахту і завод, не має.
Наталка СЛЮСАР, Волинська область
Мідь (Cu) – метал, який застосовується людиною з найдавніших часів. У природі мідь трапляється в двох видах – у сполуках і в самородках. Мідь сьогодні широко використовується в різних галузях промисловості: електротехнічній (50%), машинобудівній (25%), будівельній, харчовій і хімічній (25%). Не треба забувати і про бактерицидні властивості міді, дуже часто застосовувані в медицині. Від наших бабусь почули: якщо мідною ложечкою помішувати чай, то це допомагає вбити всі мікроби, які містяться у воді.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!
пенсіонерка
Мій дідусь розповідав, що на Струзі (так називають пасовище в селі Ставок Турійського району) за часів Польщі люди знаходили самородки міді.