Обурлива ситуація назріла у селі Стобихівка Камінь-Каширського району Волині. Тутешня школа має 240 учнів. Але 1 вересня урочистий дзвінок, що традиційно сповіщає про початок навчального року, тут ні для кого не пролунав. Адже батьки… не пустили у школу своїх дітей. Причина: будівля в аварійному стані, та й класів надто мало – учні змушені ходити на заняття у три зміни!
– Те, що діти не пішли до школи 1 вересня, було нашим спільним загальнобатьківським рішенням, – каже одна з мам Оксана Осадчук. – Ми напередодні навчального року зібрались, обговорили ситуацію і вирішили, що іншого рішення, на жаль, нема. Бо неодноразово звертались і до місцевої, і до районної влади, що нам потрібна більша, просторіша школа. Але у відповідь чули одні пусті обіцянки. Тому й вирішили діяти радикально. Розуміємо, те, що діти не ходять у школу, – то не вихід із ситуації, бо порушується навчальний процес. Але, скажіть, чи можна зі спокійним серцем пускати своїх синів та дочок в аварійний навчальний заклад? Коли ти боїшся, щоб якої біди не сталося, стеля на голову не рухнула?
Жінка із чоловіком виховує чотирьох дітей. З них двоє школярів, а один синок мав навчатись у підготовчій групі, адже дитсадка у Стобихівці нема. Та нині всі гуртом сидять удома. У подібній ситуації опинилися й десятки інших сімей. В Інни Дем’янюк п’ятеро синів та дочок, у деяких родинах іще більше школярів є.
Справді, школа лякає тріщинами, що оперезали її вздовж. Погнилі крокви на горищі не вселяють надії. Батьки кажуть, якби вони не вкладали свої кошти у ці стіни, підлогу та стелю, все давно б розвалилося.
– А чому ситуація загострилася саме цього 1 вересня? – запитую.
– А скільки ще чекати? Ми вже дванадцять років звертаємося всюди, куди тільки можна, але результату нема. Ось, 1 вересня були на зустрічі з губернатором Володимиром Гунчиком, який перебував з візитом у селі Осівці нашого району. То знаєте, що він нам сказав? Що ми його «опозорили»! Певно, тим, що прийшли до нього, земляка, на свято зі своєю проблемою. Порахував, що в області є 38 шкіл, які перебувають у «значно гіршому стані», тому будівництво нового навчального закладу у Стобихівці – не на часі. Він нашої проблеми не вислухав і нічого не пообіцяв.
А ще люди ображаються, що почули від очільника краю образливі слова у свою адресу. Мовляв, «криво» називав матерів-героїнь та мам, що виховують інвалідів, які прийшли з ним на зустріч. Тож після цього візиту ще більший осад лишився на душі.
Ми поцікавилися позицією сільського голови Валерія Сухацького: чи нагальне, на його думку, будівництво школи у селі? Він у своїй відповіді був однозначний:
– Обстановка справді кричуща. А де люди – там і голова. Куди тільки селяни не зверталися: в район, область, навіть у Верховну Раду. Безрезультатно.
Місцеві жителі запевняють, що усвідомлюють відповідальність за страйк. Кажуть, те, що діти зараз сидять удома, а не за партами, – це їхні відчай, крик душі.
Наталія КРАВЧУК, Волинська область
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!