Командир відділення однієї з рот ремонтно-відновлювального батальйону сержант Ростислав Гресик, у нещодавньому минулому – голова однієї з сільських рад на Волині. Під час мобілізації у 2015 році відправив до армії 27 земляків.
– Після цього, аби не говорили, що сільській голова відправляє хлопців на фронт, а сам відсиджується в чиновницькому кріслі, вирішив і сам піти до війська. Озвучив своє рішення дружині. Вона, до мого здивування, його повністю підтримала, усвідомлюючи, що інакше односельці не зрозуміють, чому їхніх чоловіків, синів і батьків я відправив у бліндажі та окопи, а сам лишився вдома з сім’єю. Щоправда, від служби я міг бути звільнений за законом, адже є батьком 4 дітей, моїм молодшим синам зараз по 7 і 5 років. Але я не хотів так… Й ще жодного разу не пошкодував про прийняте рішення, – розповідає Ростислав Гресик.
На щастя, усі, кого голова відправив на мобілізацію, додому повернулися живими та здоровими, за виключенням одного, який отримав поранення. До слова, 9 з них після демобілізації вирішили продовжити служити в ЗСУ вже за контрактом. Коли ж Ростислав Гресик ішов підписувати контракт, загітував ще й кількох товаришів.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!