Священик із сім’єю віншує одиноких односельчан колядками та солодощамиВиступає сім’я отця Олександра ЧЕРЕВКА

Священик із сім’єю віншує одиноких односельчан колядками та солодощами

Волинь

Про місцевого настоятеля Свято-Миколаївського храму, що у селі Пульмо Шацького району, отця Олександра Черевка попросили написати його прихожани. Вони дуже раді, що Бог послав їм такого хорошого священнослужителя, який людей біля себе гуртує, діток вчить жити за Божими заповідями та на власному прикладі показує, як творити добрі діла.

Тато – батюшка, мама – вчителька

Олександр народився у селі Залізниця Любешівського ра­йону. Ріс у богомільній сім’ї, яка здавна шанувала християнські традиції. Ще прадід Євстафій та дідусь Артем були дяками у місцевій церкві. Батько Петро правив у селі Осівці Камінь-Каширського району, мама Ніна була вчителькою. І хоч у кому­ністичні часи відвідувати храм забороняли, хлопчик намагався бувати там частіше.

–  У сім’ї ніколи не виникало конфліктів через те, що мама вчителька, а тато – батюшка, – пригадує настоятель. – Навпаки, ми завжди дотримувалися посту. Молилися вранці та ввечері. Я і двоє моїх сестер виросли у щирій духовній атмосфері.

Тож не дивно, що й після закінчення школи вирішив присвятити своє життя служінню Богові. Навчаючись у волинській духовній семінарії, остаточно переконався, що обрав правильний шлях. Прихід у Пульмо – це перше місце роботи молодого батюшки. Навіть і не здається, що тут він править уже 16 років.

З місцевими дітьми – у походи

– Люди у селі – щирі та доброзичливі, – каже 35-річний отець Олександр. – Вони допомагали мені дім будувати, підказували, як правильно господарювати, навіть бджіл навчили розводити. За допомогою громади ми оновили наш давній храм, якому минулого року виповнилося 120 років. Територію навколо облагородили. Спільно можна багато зробити, аби бажання було.

А прагнення розвиватися та робити добрі діла у молодого священика є. Він гуртує навколо себе дітвору. Щовівторка відвідує місцевих школярів і проводить з ними виховні години, вчить жити з молитвою, дотримуватися Божих заповідей. Не оминає й маленьких вихованців дитячого садочка. У Пульмі діти люблять ходити до церкви. Свідченням того є майже 30 прислужників. Серед них і вже одружені. Олександр Черевко вміє доносити до людських сердець Божу науку. Щоб зацікавити дітей, він вигадує різноманітні походи, організовує свята, конкурси. Таке дозвілля поєднує з розповідями про Бога.

На порозі Різдвяні свята. Хористи зі Свято-Миколаївського храму йдуть колядувати від хати до хати. А батюшка разом з матушкою Олександрою, регентом церковного хору, та доньками ходить віншувати одиноких, немічних односельчан. Старша, Марійка, вже шість років навчається у Шацькій музичній школі гри на бандурі. Тож йдучи колядувати, бере із собою цей музичний інструмент. Такі візити сім’ї священика приносять особливу радість стареньким.

– Добре, щире слово багато значить, а старшим людям хочеться особливої уваги, тому стараємося нікого не минути. І до віншувань ще й солодкий подаруночок бабусям та дідусям дати, – усміхається батюшка. – Ми хочемо, щоб традиція колядувати не зникла, а переходила від покоління до покоління. На жаль, доводилося чути таку думку батьків: мовляв, не пущу дитину колядувати, щоб жебрала. Це неправильно! Дитина йде не заробляти гроші, а віншувати. Моя сім’я колядує і своїм прикладом показує, що давні традиції потрібно берегти! А різдвяні піснеспіви, у яких прославляють Ісуса Христа, несуть добро у дім.

Руслана СУЛІК, Волинська область

Передрук заборонено!

Схожі новини

© «Вісник»

Передрук будь-якої інформації можливий лише якщо гіперпосилання на «Вісник+К» стоїть не нижче другого абзацу і у кінці матеріалу не має позначки «Передрук заборонений». Перепублікація матеріалів із друкованих видань «Вісник+К» та «Люди і долі» можлива лише із письмового дозволу редакції.

Наші інформери

«Вісник» в соцмережах

Журнал «Люди і долі»

×
Приєднуйтесь!