За спалене село відомстили загони УПА
Волинь

За спалене село відомстили загони УПА

28 вересня 2018, 16:56
0
1
Сподобалось?
1

Смерть тисяч ні в чому неповинних жителів поліського села Кортеліси не залишилась невідплаченою. За словами дослідників, актом помсти стала бойова операція 1943 року під проводом курінного Олекси Шума на псевдо Вовчак. Цей молодий чоловік став справжньою легендою УПА. Це був командир, який у боях з німцями і червоними партизанами не знав поразок.

Застрелив особистого друга Гітлера

Олекса Шум родом із села Шайно (тепер Журавлине) Старовижівського району. У його батьків Панаса та Марфи було п’ятеро дітей. Це була дуже шанована і працьовита родина. Олексій закінчив  Луцьку гімназію, в юному віці вступив до Організації українських націоналістів, за що був ув’язнений у польській тюрмі. Після звільнення у 1939-1940 роках пройшов старшинський вишкіл ОУН у Німеччині.

За дорученням проводу ОУН на початку березня 1943 року взявся організувати перехід до УПА всієї української поліції Ковеля. Українські повстанці тоді звільнили в’язнів з тюрми і табору військовополонених. Було вбито 18 німців. Частина звільнених приєдналася до загону Шума і пішла за ним на Скулинські хутори, утворивши на Ковельщині першу сотню УПА «Стохід». Шум отримав псевдо Вовчак. Його сотня провела успішні бої як з німцями, так і з червоними партизанами. Пізніше вона стала кістяком загону «Помста Полісся». Саме цей загін ліквідував керівника штурмових відділів націонал-соціалістичної партії, особистого друга Гітлера Віктора Лютце. Українські дослідники націоналістичного руху кажуть, що у травні 1943 року він був на Волині з інспекційною поїздкою і обіцяв покінчити з українським рухом опору. Отримавши повідомлення від агента у Ковелі про маршрут високого німецького чину, повстанці влаштували засідку. Ворожа колона складалася з 18 вантажних та легкових автівок і мотоциклів. Німці не чекали нападу, але завзято відбивалися. Окрім Віктора Лютце, у тому бою загинуло ще четверо високопоставлених офіцерів. Німці не визнали, що особистий друг Гітлера загинув від рук «українських бандитів», як вони казали. За офіційною версією, причиною смерті Лютце стала автокатастрофа. Дослідники визвольного руху вважають цей бій актом помсти за спалені у вересні 1942 року Кортеліси. 

Били німців під Каменем і Ковелем

Влітку 1943 року сотню Олекси Шума включено до загону УПА «Озеро», яким командував Юрій Стельмащук на псевдо Рудий. Саме цей загін 18–19 серпня здійснив наліт на Камінь-Каширський і майже добу утримував місто у своїх руках. Взято великі трофеї, німецький гарнізон втратив понад 100 осіб убитими. А п’ятнадцять полонених, які зізналися, що палили Кортеліси, повстанці публічно розстріляли.

Ще один бій, який увійшов до повстанської звитяги, відбувся 8–9 вересня 1943 року під Радовичами Турійського району. У тому бою брали участь дев’ять сотень УПА, тобто понад 1000 повстанців під командуванням Вовчака. З німецького боку – близько 2000 гітлерівців, яких вогнем підтримував бронепоїзд. У бою з групою Вовчака німці мали багато поранених, втратили 208 убитих. Пошкодили й ворожий бронепоїзд. В бою під Радовичами загинуло 16 упівців. Налякані поразкою нацисти ввели у місті особливий стан: вони боялися, що українські вояки відіб’ють у них Ковель.

За могилою доглядали під боком у кадебістів

Взимку 1944 року з наближенням Червоної армії керівництво УПА  прийняло рішення виводити загони з Волині у Карпатські гори. У розвідку послали групу Вовчака. Та біля села Луковичі Іваничівського району українські вояки наштовхнулися на німецький розвідувальний загін. Зав’язався нерівний бій. У ньому Вовчак отримав важке поранення. Побратими занесли його у хату до людей, надали допомогу. Олекса Шум не вижив, він помер 20 березня 1944 року. У Луковичах місцевий священик відмовився його хоронити. Упівці завезли тіло свого командира у сусідні Жашковичі, де настоятель місцевого храму Василь Мисечко згодився відспівати українського патріота. Про той похорон розповіла місцева жителька Ганна Іванівна Лемешко. Їй же про це повідали дід, який співав у церковному хорі, та прадід, котрий був церковним старостою.

– Його хоронили з великими почестями, яких село не бачило. Це було серед білого дня. Приїхало багато людей верхи на конях. Був салют з гвинтівок. Місцеві жителі також прийшли – хто відкрито, а хто з-за кущів виглядав. Боялися, що німці каральну операцію проведуть. Та їм, очевидно, вже було не до цього.

Коли прийшли совєти, то могилу повстанського командира не знищили. На ній довгий час стояв березовий хрест і її завжди впорядковували.

– Баба Руська Корніюк, яка жила навпроти кладовища, потім розказувала, що не раз у неї в хаті робили кадебісти засідки, аби виявити, хто ж туди ходить, – продовжує Галина Лемешко. – Та так нікого і не піймали, люди не видали. Прибирати ж ходили моя мама Оксана Данилюк і вже покійні Ганна Редько та Ліда Тимчишин. Їхні сім’ї наприкінці 40-х років минулого століття повивозили у Сибір. Коли ж повернулися, поставили на могилі замість березового добротного дубового хреста. А вже пізніше, у 90-х роках, з’явився гранітний пам’ятник.  Він і сьогодні стоїть на могилі легендарного командира УПА. На ньому напис «Ти боровся, щоб перемогти. І загинув, щоб вічно жити. Спи спокійно, друже командире. Василина». 

Хто така ця Василина – у Жашковичах не знають. Зате світло на цю сторінку життя пролила колишня голова Журавлинівської сільської ради Ольга Лавринюк. Жінка цікавиться історією своєї малої батьківщини, і тому знає все, що стосується її знаменитих людей. Вона розповіла, що Василина – це псевдо коханої дівчини Олекси Клави Ткачук. Родом вона з Турійська. Була з Вовчаком ще у Скулинських лісах. Після його загибелі і з приходом на Волинь комуністів Клаві ще у кінці 40-х років вдалося виїхати в Аргентину. Потім жінка жила в Америці, звідти прислала гроші на пам’ятник своєму коханому і навіть одного разу приїжджала на його могилу. Василини не стало у 2005 році. А пам’ять про командира Вовчака живе і понині.

Наталка СЛЮСАР, Волинська область       

Передрук заборонено!


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися