У Маневичах на сесії райради вибирали кандидатуру для звання «Почесний громадянин району». Їх було дві: колишнього керівника потужного підприємства, який уже на пенсії, і настоятеля храму УПЦ у селі Оконськ протоієрея Олександра Ланового. Ланового висували вже вдруге. Кандидатуру отця Олександра і торік, і нині пропонувала голова профкому ДП «Волиньторф» Аліна Базарнова, причому з самим Лановим вона досі не знайома особисто. За нього проголосувало лише 17 депутатів. Аліна Базарнова покинула зал засідань,- пише у газеті ДЕНЬ журналістка Наталія Малімон.
Потім у соцмережі депутатка пояснила це тим, що «соромно, що у час, коли війна, у депутатському корпусі не знайшлося більшості голосів для підтримки капелана, волонтера та просто Людини - патріота, взірця порядності і щирої душі о. Олександра».
Хто ж він, священник з Оконська? Про нього журналістка Наталія Малімон пише вже не вперше. Настоятель древнього 300-літнього храму у селі Оконськ, що завдяки йому став відомим багатьом в Україні не як місцина унікальних джерел і ставків з фореллю, а й місцем, звідки українські військові чотири роки отримують вагому допомогу від волинян.
Волонтером священик став влітку 2014-го, коли у другу хвилю мобілізації призвали його брата Романа. Він каже, що починав возити допомогу хлопцям ще на полігон у Миколаївській області, а потім і на передову. А потім Роман втрапив у полон (і був виставлений на відомий парад ганьби), і отець Олександр почав брати участь у визволенні полонених (причому свого брата він визволив уже 18-м), доводилося йому привозити зі сходу і тіла загиблих земляків. Бо так виходило, що, крім нього, того не було кому зробити. Були місяці, коли він і по чотири рази їздив на схід, і під «градами» був, і з-під Дебальцевого ледь вийшов разом з бійцями. Загалом на сході з вантажем допомоги він побував понад 20 разів.
В Оконській школі, де викладає географію та християнську етику, облаштував музей АТО. «Захисник Вітчизни», «За оборону рідної держави», «Патріот України»... Це перелік нагород від волонтерських організацій, які отримав Лановий, хоча він і досі не називає себе волонтером, а каже, що просто робить те, що говорить душа.
То чому священик з волинського села Оконськ, який став легендою серед українських військових на сході, не отримав підтримки земляків?
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!
nata
http://visnyk.lutsk.ua/news/ukraine/regions/volyn/26994/ І "Вісник" писав про о. Ланового