Галина ХІЛЬЧУК
Волинь

Пологи на піску в Туркменії приймала чаклунка з Волині

30 березня 2019, 11:11
0
0
Сподобалось?
0

«Наша Лук’янівна» – так шанобливо зазвичай називають Галину Хільчук у селі Новий Двір Турійського району, бо про її майже сорокарічну медичну практику можна написати роман у кількох томах. Була і фельдшеркою, і акушеркою, і медсестрою.

– Після закінчення Гайсинського медучилища на Вінниччині направили мене на роботу в Туркменію, – розповідає Галина Лук’янівна. – З медиками там була досить критична ситуація, а от з хворобами – повний «аншлаг». Особливо лютувала трахома – захворювання очей, що призводить до втрати зору.

Через низький рівень санітарної культури жінки не хотіли народжувати в лікарні. Коли наставав день пологів, до породіллі кликали не акушерку, а бабусю-знахарку. Наперед заготовляли дрібний пісок. Як тільки розпочиналися перейми, висипали його в куток, і жінка народжувала дитину, сидячи саме на піску: мовляв, людина із землі прийшла і в землю піде. Але одного разу на пологи покликали молоденьку медичку Галину Хільчук.

 – Аулу не знаю. Стежки не видно. Йду, хапаюся за якісь дерева. Дісталася до оселі. Відчиняю двері – три жінки сидять, спокійно чай п’ють, а породілля у кутку тужиться, – згадує Галина Хільчук. – Почала приймати пологи. Поки відійшла від хвилювання, дитинка впала в пісок. Довелося добряче її відмивати.

Спочатку туркменки сумнівалися у професіоналізмі Галини. Але після тих перших пологів стали її кликати і хвалити. За неповні три роки Галина Лук’янівна прийняла в Турменії триста пологів.

«Як повернуся в Україну, кожне дерево цілуватиму», – мріяла молоденька медичка на чужині. Вона ще жила між сипучих пісків, а душа вже летіла в край озер та лісів. Тож при першій нагоді повернулася на батьківщину.

– І потрапила в село Мокрець до знаменитого фельдшера Олександра Васильчука, з яким успішно пропрацювала двадцять років, – згадує. – Згодом через чергову тенденцію в медицині сільський пологовий будинок закрили, і мене перевели в Турійську районну лікарню.

А потім жінку загітували на ФАП у Новий Двір, запропонувавши не лише роботу, а й житло. Галина Лук’янівна згадує, як одного разу доправила жінку в пологовий у райцентр. Її вже готують на стіл, а породілля не поспішає. «Ще не пора, – пояснює акушерам. – Лук’янівна казала, а вона не помиляється. Вона ж чаклунка!»

Оце авторитет сільського медика!

І таких випадків, коли Галину Хільчук так називали, чимало. А яке ж це чаклування? Людина просто з любов’ю виконує свою роботу, віддаючись їй сповна. Нині медичка вже на заслуженому відпочинку, хоч завжди готова допомогти, адже має багаторічний досвід.

Наталія ЛЕГКА, Волинська область

Фото автора

Передрук заборонено!


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися