21-річна Василина Франчук із Окорська, що у Локачинському районі, з трирічною дитиною на руках фактично лишилася без засобів для існування. Її чоловіка – єдиного годувальника сім’ї, цього місяця забрали до армії. Роботи у селі немає, дитячий садочок працює лише до 13-ої години, лишити малюка – ні на кого. І при цьому їй відмовляють у соціальних виплатах і навіть у субсидії. Бо… не працює.
– Чоловіка Іллю (йому – 21 рік, – авт.) забрали в армію 8 жовтня. Я з дитиною лишилася сама. Мій чоловік – єдиний годувальник у родині, постійно їздив за кордон на заробітки. Буквально за день, як його забрали в армію, ми мусили виплатити хату, яку купили у цьому селі. Все, що чоловік заробляв, складали, аби віддати за житло, тому фактично зараз лишилися без нічого, – розповідає молода жінка.
Дитячий садочок у селі працює лише до 13 години. Батьки подружжя проживають в іншому районі, тож можливості лишити дитину на дідуся з бабусею немає. Василина зверталася за допомогою в соцзабез. Але їй відповіли, лише коли вона буде офіційно працевлаштована, тоді зможе отримувати допомогу як малозабезпечена. Та можливості офіційно працювати у селі немає, потрібно їздити до району, але знову ж таки – на кого вона лишить трирічне дитя?
– Ми просили відстрочку від армії, але нам відмовили. Сказали, що закон є закон, мусить іти. Виплати на дитину до 3 років уже закінчилися. Зараз іде зима, хата цегляна, потрібні дрова, щоб її опалювати. Нема кому їх заготовити. Субсидії теж нема, бо я не працюю. Чоловік постійно телефонує, дуже переживає за нас, як ми тут справляємося. Я дуже плакала, коли його забирали, як мені самій з дитиною справлятися? – продовжує Василина.
Молода жінка тримає корову, продає молочку і з того якось перебивається. Також підробляє у місцевого фермера. Але це тимчасово. Як житиме далі з малюком – і гадки не має.
Ідентична ситуація, коли єдиного годувальника забирають до армії, сталася у цьому ж районі. Про це написало видання Буг.
20-річного Володимира Михайлюка, який проживає на хуторі неподалік села Війниця Локачинського району та з мамою доглядає свого 22-річного брата з ДЦП та лежачу бабусю – фактично двоє лежачих людей, теж мало не силоміць змушують «віддати борг державі». Мама Володимира Людмила Михайлюк упевнена, у Локачинському військкоматі просто виконують план. І нікого не цікавить, що без Володимира родина не матиме можливостей для існування. Хлопець навіть не вступав на навчання, бо потрібно було йти на роботу, аби утримувати родину. Коли Володимир пішов пояснювати свою ситуацію у військкомат, там йому дали зрозуміти, що їх не цікавлять обставини його життя. Мати ж відпускати хлопця не збирається, адже якщо його заберуть до війська, то не буде кому навіть хліба купити . А хворий брат Володимира – Сашко, через часті епілептичні напади потребує постійної допомоги та присутності біля нього рідної людини. Дві пенсії та зарплата Володимира – ось на що живе родина. Всі гроші ідуть на ліки, інколи не вистачає коштів на продукти, не кажучи вже про одяг та інші потреби. Сашка досі не визнали недієздатним, хоч офіційно у місцевому відділі у справах сім’ї Володимир і значиться як його доглядальник.
Визнати Сашка недієздатним за законодавством можна тільки через суд, себто тільки після того, коли буде рішення суду, Володимира офіційно призначать піклувальником і дадуть спокій разом із родиною. Проте процедура довга, і мати Володимира боїться, що поки йтиме справа, її сина заберуть силоміць. Нещодавно приходили четверо хлопців і силою повели її сина у військкомат….
Поміж тим, законом чітко визначено, хто має право на відстрочку або звільнення від служби в армії. Так потрапити під відстрочку можуть призовники: у яких є дитина віком до трьох років, які мають двох і більше дітей або вагітну дружину, у яких є непрацездатні батьки (самотня мати/батько), студенти денних відділень ПТУ, ВНЗ і духовних семінарій, священнослужителі, поліцейські, деякі педагоги і лікарі, і увага – призовники, які є єдиними годувальниками в сім’ї…
Ірина Бура
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!