Диво-візок їде швидко, як машина
Волинь

Диво-візок їде швидко, як машина

19 вересня 2018, 14:58
0
0
Сподобалось?
0

У Луцьку на вулицях звертають увагу на незвичайний інвалідний візок, який не відстає від потоку машин. Уже 15 років він замінює Івану Тарасюку-Долгорукому ноги.

Іван Миколайович чесно зізнається, що у своїй біді винен сам:

– Це трапилося на Різдво. Ходив по гостях: там випив сто грамів, там – двісті. Й не почув, як відморозив ноги. Забрали мене в лікарню й відрізали обидві. Півтора року рани гоїлися. Дуже важко було усвідомити, що тепер і кроку зробити не можу. Як трохи поправився, почав на чотирьох, як мала дитина, вилазити надвір. Потім мені у соцзабезі дали візок. З’їздив не один, аж поки в Інтернеті не побачив сучасний – німецький на шість передач.

Загорівся ідеєю зробити й собі подібний. До сусіда, майстра на всі руки Толіка, Іван заніс роздрукований макет закордонного дива техніки. За основу взяли старий інвалідний візок, а передок переробили з німецького велосипеда на шість передач. Руками потрібно крутити педалі, які тягнуть ланцюг, – і «машинка» рухається. Два вечори мудрував Толік над транспортом для сусіда. Спочатку сам його випробував – проїхався вулицею, а вже потім зателефонував до Івана, щоб приймав роботу.

– Звичайно, порівняно з ручною коляскою, ця – справжня ракета, – усміхається чоловік. – Хоча спочатку я два рази на ній перекидався. Ми не врахували деяких деталей. Зокрема, поставили по боках маленькі колеса – вони не втримували рівновагу. Коли їх замінили, все пішло наче по маслу. Завдяки шести передачам я можу розганятися до 50 кілометрів за годину. Їжджу за двадцять кілометрів на риболовлю, на закупи на ринок, а також у село Струмівка Луцького району на кладовище до батькової могили. Якось на дорозі мене зупинили даішники. Ну, думаю, невже права перевірятимуть? А я за 37 років ніколи правил не порушував. «Як ви, дядьку, так швидко їдете на такому візку?» – питають. Виходить, спеціально зупинили, щоб подивитися на диво техніки.

Розповідаючи про переваги такого не вельми складного у конструюванні візка, чоловік не може зрозуміти, чому в Україні не налагодять його масового виробництва.

– Це ж скільком людям полегшило б життя! Але наших начальників то не обходить, – журиться.

Іван Миколайович може помаленьку ходити на протезах. Хоча спочатку й намучився, перетерпів страшні болі. Як жартує, бере для страховки ще й третю ногу – паличку. Чоловік веселий та життєрадісний, не нарікає на труднощі. Залюбки бере участь у різноманітних заходах, які влаштовує місцева організація інвалідів, а ще ремонтує взуття, бо колись працював у такій майстерні. Часу на сумні думки та депресію не має – треба жити й радіти кожному дню. Хоча зі свого прикрого випадку виніс одну науку: відтоді й грама спиртного в рот не бере.

Руслана СУЛІК, Волинська область

Фото автора      

Передрук заборонено!   


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися