Лікар від Бога не цурається батьківського порогаМикола АРТИЩУК

Лікар від Бога не цурається батьківського порога

Волинь

Вже сорок років Микола Федосійович Артищук працює у Львівській обласній клінічній лікарні. З 1987 по 2006 рік обіймав посаду завідувача урологічного відділення. Його обирали делегатом усіх з’їздів урологів України, а також делегатом ХІІ Європейського з’їзду урологів у Парижі, який відбувся 1996 року.

Як особистість творча і талановита, Микола Федосійович зареєстрував 16 раціоналізаторських пропозицій, які сьогодні використовуються в практиці обласної клінічної лікарні та районних відділеннях. Як поціновувач медицини, зібрав унікальну бібліотеку книг. Він автор понад 70 друкованих робіт з медицини, 14 з них опубліковано у спеціалізованих польських та чеських виданнях. За його ініціативи в 1992 році вперше на теренах західних областей України запроваджено нову методику лікування сечокам’яної хвороби неоперативним методом. Нині це один з ефективних основних методів лікування.

Микола Федосійович прекрасний сім’янин, чоловік і батько. Його родина професійних лікарів відома на Львівщині. Дружина Ольга Степанівна висококваліфікований лікар-невропатолог, сини Олег і Василь випускники Львівського медичного вишу, надійна професійна підмога батькові у проведенні лікарської практики рятування пацієнтів від недуг сечокам’яної хвороби.

Кожна українська сім’я має свої святині та традиції, які передаються з роду в рід. Так і в родині мого брата Миколи Артищука. Батьки для нього – це святе. За будь-якої можливості він щосуботи їздив з Львівщини до них. Доросині на Волині його чарували і чарують дотепер. Вже будучи лікарем, ходив за плугом, косою клав у покоси траву, допомагав прополювати грядки, виконувати іншу хатню або господарську роботу. Кохався у квітах, які вміє доглядати. Підтримує й досі батьківську хату і садок біля неї. Звів власний будинок поблизу Львова.

Микола Федосійович, як і його батьки, дуже хлібосольний родич. Мені завжди було приємно навіду­ватися до нього.

За дорученням нашої великої родини скромно ділюся своїми роздумами вголос на сторінках газети про тебе, мій дорогий старший брате, і вітаю з 80-річчям. Нехай Бог дарує тобі міцне здоров’я, щоб мав наснагу разом зі своїми синами ще довго допомагати людям своїм Божим даром долати їхні недуги.

Микола СМІЛИЙ

Схожі новини

© «Вісник»

Передрук будь-якої інформації можливий лише якщо гіперпосилання на «Вісник+К» стоїть не нижче другого абзацу і у кінці матеріалу не має позначки «Передрук заборонений». Перепублікація матеріалів із друкованих видань «Вісник+К» та «Люди і долі» можлива лише із письмового дозволу редакції.

Наші інформери

«Вісник» в соцмережах

Журнал «Люди і долі»

×
Приєднуйтесь!