Має у колекції понад сто радіолЯрослав КРАВЧУК має ось таке незвичайне захоплення

Має у колекції понад сто радіол

Волинь

Майже з усіх республік колишнього Союзу

Ярослав Федорович Кравчук – людина відома й шанована на Волині. Двадцять років він очолював Волинську дирекцію «Укрпошти». Після виходу на пенсію залишив по собі гарну професійну славу – не просто як порядний і мудрий керівник, а й як ефективний менеджер. Та і на заслуженому відпочинку він має чим гордитися, бо став хорошим пасічником і довів до сотні екземплярів унікальну колекцію… радіол.

Перший приймач склав сам

У дитинстві він мріяв стати військовим льотчиком, та після закінчення школи обрав не менш престижну професію – вступив на радіофакультет Львівського політехнічного інституту. Вибір впав на спеціальність «радіотехніка». Там склав свій перший радіоприймач.

– У ті часи радіотехніка тільки розвивалася, тож факультет, на якому вчився, був дуже перспективний, – розповідає Ярослав Кравчук. – Пам’ятаю, радіоприймач «ВЕФ» коштував 92 карбованці. А якщо його купити по деталях (його продавали й у вигляді конструктора «Набір юного техніка» – авт.), то виходило більш ніж удвічі дешевше. То я так і зробив.

Пізніше придбав модну «Спідолу», колекцію стали доповнювати різні моделі приймачів «Селга», «Урал», «Зоря», «Давгава», «Латвія», «Москвич»…

Моду на радіоли тоді диктувала Прибалтика. Та кожна країна колишнього Союзу мала радіозаводи, що випускали приймачі. Скажімо, в Україні їх було кілька. Тепер Ярослав Федорович старається об’єднати найцікавіші вітчизняні моделі у своїй колекції.

Кожна досі звучить!

Експозицію радіол він облаштував у горішньому приміщенні свого будинку. Менші переносні виставлені на полицях, стаціонарні габаритні стоять на підлозі та спеціально зроблених стелажах. Кожна річ у відмінному стані й досі звучить. Дарма, що найстаріші моделі наближаються до свого 65-річчя. Про їхній вигляд і звучання дбає сам господар. Коли якийсь з приймачів виходить з ладу чи потрапляє у його дім несправним, чарує над ним у своїй майстерні. Часом реставрація займає кілька днів. А буває, що доводиться над виробом попітніти й кілька місяців. Як от над одним з найцікавіших екземплярів – «Звезда-54».

– Цей радіоприймач мені подарував син на день народження два роки тому, – розповідає Ярослав Федорович. – З Києва привіз. У кого і за скільки його придбав, не зізнається. Та я був надзвичайно щасливий, що маю таку річ у своїй колекції. Хоч вона й потрапила мені до рук у плачевному стані. Довести її до пуття вважав справою честі. Це ж був писк моди після смерті Сталіна.

КДБ ставив «глушилки» на «ворожі» хвилі

Власне, й задумали розробку цієї «Звезды» для того, щоб трохи «відволікти» народ від кончини лідера, так би мовити, компенсувати «всенародну скорботу». Кажуть, ідея належала Лаврентію Берії. За основу радянські конструктори взяли культовий у 1950-х роках французький приймач «Excelsior-52». Над дизайном і «начинкою» мудрувала велика команда не один місяць, адже затверджувати модель мав сам генеральний комісар держбезпеки. Страх, що коли щось піде «не так», за це можна не тільки посади позбутися, а й життя, не дозволяв швидко закінчити розробку. Та невдовзі сам ініціатор потрапив у немилість – Берію розстріляли. Після цього й з’явилася на полицях радянських електромагазинів розкішна «Звезда-54».

Ярослав Федорович гордо показує свою красуню. Вишуканий корпус, наполірований до блиску, вінчає червона зірка. Вмикає – і він ностальгічно звучить, видаючи зсередини «хриплу» мелодію.

– Старенькі приймачі ловлять довгі, середні й короткі хвилі, деякі – ультракороткі. Сучасні радіостанції працюють в іншому форматі, їх не зловиш. А от «старожили» виходять в ефір ще й так, – каже Ярослав Кравчук.

Колись по подібних приймачах слухали «ворожі» заокеанські станції. Хоч КДБ застосовував «глушилки», та народ ловив «Голос Америки», Бі-Бі-Сі та «Радіо Свобода». З них дізнавалися актуальні новини, а піймавши музичну західну хвилю, насолоджувалися піснями «Бітлз» та інших популярних світових груп.

«Високо цінується, бо це наша історія»

Ярослав Федорович Кравчук чотири десятиліття свого життя віддав пошті. За цей час пройшов шлях від інженера виробничої лабораторії електрозв’язку, начальника лабораторії поштового зв’язку, районного вузла зв’язку, поштамту до директора Волинської дирекції «Укрпошти». За відмінну працю був удостоєний найвищої відомчої нагороди – нагрудного знака «Почесний зв’язківець України», а також ордена «За заслуги» ІІІ ступеня. Є заслуженим працівником сфери послуг. Вірною супутницею у житті стала дружина Валентина, яка також не одне десятиліття присвятила себе роботі у галузі зв’язку, а гордістю – сини Олег і Павло, кандидати економічних наук, доценти Луцького національного технічного університету. Саме завдяки підтримці родини вдається берегти і поповнювати свою експозицію.

Уже сьогодні в колекції Ярослава Кавчука є понад сто радянських радіол. Мріє зібрати увесь арсенал вітчизняної радіотехніки (а в Союзі випускалося близько півтисячі моделей приймачів). Хоч, зізнається, дістати щось «з перших рук» нині вкрай важко.

Один з найстаріших приймачів – «Білорусь-53». Його батьки Ярослава Федоровича привезли з Бреста, коли він ще був маленький. Тоді це вважався приймач вищого класу. Як пізніше ультрамодним став один з останніх, що випускалися, – «Ленінград». Його ще порівнювали з «Роллс-Ройсом» серед радіоприймачів. Має і такий.

– Зараз усе це віджило свій вік. Бо на такій матеріальній базі ніхто не будує радіотехніку. Пішли мікросхеми – мікро- та нанотехнології. А це залишається як раритет. У тому його й цінність. Це наша історія, – каже Ярослав Кравчук і запрошує вийти надвір.

А на обійсті під хатою – пасіка. Це ще одна віддушина Ярослава Федоровича.

– Бджолами я почав займатися, аби відволіктися від того безладу, що зараз робиться в державі, – розповідає. – Не можу спокійно на все це дивитися. Бджілки допомагають віднаходити рівновагу.

За гарний догляд комашки радують свого господаря цілющим продуктом – мед з пасіки Ярослава Кравчука надзвичайно ароматний і смачний.

Наталія КРАВЧУК, Волинська область

Фото автора


 

 


 

Передрук заборонено!

Схожі новини

Коментарів: 2

  • Алекс
    12 лютого, 08:26 - Відповісти
    0
    тоже коллекционирую радиолы и подобную технику, совсем недавно обзавелся "Звезда 54" https://auction.violity.com/67367415 , отличный экземпляр, долго искал. Она также стала жемчужиной моей коллекции.
  • Алекс
    12 лютого, 08:26 - Відповісти
    0
    тоже коллекционирую радиолы и подобную технику, совсем недавно обзавелся "Звезда 54" https://auction.violity.com/67367415 , отличный экземпляр, долго искал. Она также стала жемчужиной моей коллекции.

© «Вісник»

Передрук будь-якої інформації можливий лише якщо гіперпосилання на «Вісник+К» стоїть не нижче другого абзацу і у кінці матеріалу не має позначки «Передрук заборонений». Перепублікація матеріалів із друкованих видань «Вісник+К» та «Люди і долі» можлива лише із письмового дозволу редакції.

Наші інформери

«Вісник» в соцмережах

Журнал «Люди і долі»

×
Приєднуйтесь!