На Волині Державна служба зайнятості надає спеціальні можливості для особливих людей

На Волині Державна служба зайнятості надає спеціальні можливості для особливих людей

Волинь

У той час, як боротьба за кадри загострюється, є люди, які не можуть на рівних конкурувати на ринку праці. Це ті, хто опинився у складному соціальному становищі або особи з інвалідністю. Для Волинського обласного центру зайнятості робота з такими категоріями населення – окремий відповідальний напрямок.

Цього року по допомогу у працевлаштуванні до Волинського обласного центру зайнятості зверталися 1268 осіб із інвалідністю. А вже станом на листопад статус безробітних мали 409 волинян з цієї категорії населення. Працевлаштувати вдалося 323 особи з інвалідністю, 192 людини брали участь у тимчасових та громадських роботах. Ще семеро безробітних з числа осіб з інвалідністю наважилися за підтримки обласної служби зайнятості започаткувати власну справу з виплатою одноразової допомоги.

– Нелегка робота з категорією осіб, які потребують додаткових соціальних гарантій, особливо важливо допомогти особам з інвалідністю. Наша відповідальність – забезпечити цим людям рівні можливості на життя, роботу, дати можливість заробляти, реалізуватися, відчути себе повноцінною частиною суспільства. Також у нас є нова група осіб – учасники війни на Сході, які втратили здоров’я. Їм важко адаптуватися, тому ветерани для нас – у пріоритеті. Ми маємо можливість працевлаштовувати їх, сплачуючи єдиний соціальний внесок за роботодавця, – зазначає керівник обласної служби зайнятості Роман Романюк.

Для людей, яким потрібна особлива соціальна підтримка, запроваджують кейс-менеджмент. Це розгляд особливих випадків, коли потрібно налаштувати все так, аби обмежені можливості працівника (мова не лише про людей із інвалідністю, а й про вразливі категорії безробітних загалом) не завадили йому задовольнити вимоги роботодавця до вакансії. На Волині такий спеціальних підхід застосували до 18 безробітних, 16 із них вдалося працевлаштувати. Приклад успішної роботи – випадок Сергія Завадського з Горохівщини. Чоловік має першу групу інвалідності. У «Всеукраїнському центрі реабілітації для осіб з інвалідністю» він здобув професію бджоляра і працевлаштувався за спеціальністю у Горохівському лісомисливському господарстві.

Звичайно, держава на законодавчому рівні створює інструменти, які сприяють працевлаштуванню людей з інвалідністю. Зокрема це і обов’язкове квотування. На підприємствах, де є від 8 до 25 працівників, одне місце має бути гарантоване для людини з інвалідністю. Для більших установ квота становить чотири відсотки. На жаль, не всі добровільно дотримуються встановлених правил. Як свідчить статистика за минулий рік, на Волині 267 підприємств ігнорували додаткове право людей із інвалідністю на працевлаштування. Натомість є й соціально відповідальні підприємства, які запрошували на роботу особливих працівників понад квоти. Серед таких – ПП «Європацукор», ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика», ДКП «Луцьктепло» та інші.

Раніше найбільше людей з інвалідністю працювало на учбово-виробничому підприємстві Українського товариства сліпих у Луцьку. Як розповідає голова правління волинського УТОС Юрій Симончук, колись робота тут кипіла у дві зміни. Підприємство виготовляло чимало картонної тари та низьковольтного електричного обладнання, забезпечуючи робочі місця для 420 людей з вадами зору або повністю незрячих. Нині ж ринок змінює умови. «Економіку» товариства сліпих вбиває дешева китайська продукція і технічне відставання. На учбово-виробничому підприємстві УТОС Волині працюють сьогодні лише півтора десятка людей. За домовленістю з підприємством «Тигрес» тут збирають до двадцяти різних моделей пластикових іграшкових автомобілів. Також на модернізованому устаткуванні продовжують виготовляти картонну тару з можливістю друку на ній.

– Незрячі – це категорія людей, якій доводиться найважче. Дуже мало професій доступні для нас. З професійно-технічної освіти незрячі можуть обирати хіба музичні училища або медичні коледжі за спеціальністю «масажист». Не секрет, що пальці сліпому замінюють очі. Незрячий масажист краще за будь-кого відчуває кожну жилку. Переважно ж ми орієнтуємо своїх людей на вищу освіту. Вони можуть знайти себе у вчительській роботі або у юриспруденції, – зазначив Юрій Симончук.

© «Вісник»

Передрук будь-якої інформації можливий лише якщо гіперпосилання на «Вісник+К» стоїть не нижче другого абзацу і у кінці матеріалу не має позначки «Передрук заборонений». Перепублікація матеріалів із друкованих видань «Вісник+К» та «Люди і долі» можлива лише із письмового дозволу редакції.

Наші інформери

«Вісник» в соцмережах

Журнал «Люди і долі»

×
Приєднуйтесь!