Розкіш замку в Олиці та його князів ще пам’ятають волинські старожили88-річна Софія МИСКОВЕЦЬ: «Князі були дуже добрими»

Розкіш замку в Олиці та його князів ще пам’ятають волинські старожили

Волинь

Останній власник палацу, якого Берія гноїв у таборах,                       помер в однокімнатній квартирі
Зі знатного роду Радзивіллів вийшло чимало відомих людей, зокрема гетьмани, принцеси, великі маршали та канцлери, єпископи і навіть кардинал, який ледь не став папою. Радзивілли мали династичні зв'язки з відомими в Європі родинами, такими як Стюарти, Бурбони, а також породичалися з Баварським, Люксембурзьким та іншими монархічними домами. З князями Радзивіллами майже чотири століття було пов'язане селище Олика Ківерцівського району. І до сьогодні тут пам'ятають князів вихідці цього селища, яких залишилося одиниці.
Щоб зігрітися,      червоні солдати палили 500-літні книги
1564 року Микола Радзивілл заклав в Олиці оборонний замок. Потім це був один із перших в Україні квадратних бастіонів, укріплений муром та оточений ровом з водою. До нього можна було потрапити лише через підйомний місток. У XVIII-XIX століттях розкоші замку могли позаздрити європейські монархи, тож недарма його називають українським Версалем. На першому поверсі залу прикрашали портрети князів Радзивіллів, герби з алебастру, розписи батальних сцен, мармурові каміни. У самому палаці була каплиця, яка мала вишукані ліпні прикраси, декорована коштовним кахлем і порцеляною. У замку зберігалися численні історичні реліквії та документи. За свою багатостолітню історію Олицький замок пережив козацьку облогу, навалу шведських загонів, солдатів Петра І, постраждав від мародерства у Першу світову - численні колекції пам'яток, унікальних меблів та гобеленів були розграбовані або вивезені в Росію.
Замок слугував резиденцією нащадкам князів аж до 1939 року, коли був заарештований останній ординатор Олики Януш Радзивілл (1880-1967). Він був авторитетною людиною, захищав інтереси місцевого населення в сенаті Речі Посполитої, очолював у 1935-39 роках комісію іноземних справ Польщі. Його син Едмунд та невістка Ізабелла багато зробили для Олики: заснували молочний кооператив, в якому було багато українців, дитячий садочок, лікарню (до речі, їхній син одружився із сестрою дружини президента США Жаклін Кеннеді). Як тільки радянські війська увійшли в Олику, Януша Радзивілла заарештували. У катівнях НКВС співпрацю йому пропонував Берія, але він лишився вірним Польщі. Деякі джерела стверджують, що його звільнили після втручання італійської королівської сім'ї, інші - що побував у радянських таборах (є інформація, що помер в однокімнатній квартирі у Варшаві).
У вересні 1939 року замок знову був розграбований червоними вояками. Адже виносити було що, зазначає головний хранитель Волинського краєзнавчого музею Наталія Пушкар. У 30-х роках тут зберігалося багато цінних творів мистецтва: фігура Божої Матері, дванадцять різьблених фігур апостолів, інкрустований буфет 1574 року, скриня ковальської роботи середньовічних майстрів із Гданська, колекція старовинної кінської збруї. В одному з коридорів старої частини замку були вмуровані оригінальні венеціанські мозаїки... Багато цінних книг, серед яких інкунабули (видані в Європі до 1501 року), червоні солдати взимку 1941 року просто... спалили, бо лютували морози. І хоча до музею в Луцьк були привезені скромні залишки того, що вціліло, надбання Радзивіллів й досі залишаються основою Волинського краєзнавчого музею.


Сільські діти                      у вишиванках колядували князю
Про останніх власників замку у місцевих мешканців Олики приємні спогади, які чули від своїх предків. У сільській раді розповідають, що дівчата в українському одязі не раз ходили колядувати до князів, і коли совєти із замку все вивозили, грабували, люди теж туди заходили, знаходили якісь речі, картини.
93-річна Євгенія Іванівна Дем'яненко з Дерна Ківерцівського району пригадує, як вона семикласницею вперше потрапила до палацу:
- Ми їздили подивитися на майонток. Тілько прийшли на той міст, що розводить, як пані князя Радзивілла залазила на коня, дуже гарна була. Вони були добрі, помагали людям.
Те, що князі були привітними, пам'ятає і 88-річна Софія Остапівна Мисковець із села Залісоче (до речі, виглядає щонайбільше на сімдесят).
- Жили в Олиці. Коли я була маленькою, ми з мамою носили у замок курей, їх приймала куховарка. Що ще пам'ятаю? Море квітів, клумби, сад, кожна доріжка - від маленької квітки до великої. Мене вразив порядок. Князь був дуже добра людина - хто звернеться, він нікому не відмовить. Пригадую, коли старий князь приїжджав в Олику, то на замку вивішували жовтий прапор - значить, він живе тут. Я сина старого князя бачила. Маленькою гралася на дорозі, в пісочку робила хатки. Тут їдуть коні, сидів князь молодий і його жинка. Вона була француженка, худенька, чорненька, тоненької фігури, в брючках, носик орлиний. Обоє були дуже гарні. І коли вони проїжджали понад нами, зупинилися. «Дзєнь добрий, дзєті!» - привіталися. Ми, замазури, глянули. А я була дівчинкою гарненькою, то він мене по голівці погладив, і з тими конями-муциками поїхали на Мительно до «лясу, на висєчку». Там така була поляна, ліс, вони їздили на прогулку.
Збереглися спогади Лідії Кощій 1918 року народження: «Моя мама у 20-х роках була куховаркою у замку, і я часто бувала там... Особливо гарними були біла і червона зали. Стелю білої прикрашала картина «Страшного суду», а в червоній була сцена літнього театру без даху. У правому крилі вежі тримали ведмедів... У костелі був великий орган, ним дуже гордився князь і часто казав, що за таку річ можна купити ще один такий маєток, який він має. Потім, вже у 70-х, дітлахи гралися свистульками - маленькими трубочками з органа. А який красивий був парк, алеї троянд, біля кожного кущика - табличка з надписом, звідкіля ця квітка. На річці і ставку плавали екзотичні птахи»  
Замок мав 360 кімнат, тож місцеві жителі розповідають, що князь любив ночувати щодня в інших покоях, аби його не вбили. Хоча дослідники до таких переказів ставляться скептично, адже він не постійно жив в Олиці, мав інші маєтки. На жаль, з арештом Януша Радзивілла князівська волинська резиденція зазнала руйнацій - палац та інші споруди повністю вигоріли, обвалилися перекриття та дахи. Неушкодженими залишилися лише капітальні стіни та склепіння над першим поверхом.
За кордоном пам'ятають і шанують Радзивіллів, тож не дивно, що до Олики час від часу приїздять делегації з Польщі. Відвідують величний колись костел, старе кладовище неподалік, заходять до внутрішнього двору замку, але в панських покоях не бувають. В унікальному історичному та архітектурному комплексі, який міг би стати перлиною туристичних маршрутів, з 1950-х і дотепер розміщується Волинська обласна психіатрична лікарня.
Олена ПАВЛЮК,
Волинська область


© «Вісник»

Передрук матеріалів тільки за наявності гіперпосилання на www.visnyk.lutsk.ua

Хочете отримувати цікаві пропозиції на свою пошту?
Вкажіть свій емейл.

Наші інформери

«Вісник» в соцмережах

Журнал «Люди і долі»

×
Приєднуйтесь!