Волинь

На Андрія — дівицям надія,

7 грудня 2005, 00:00
0
0
Сподобалось?
0
Свято Андрія Первозванного – одне з найпопулярніших та найулюбленіших свят в Україні і, як стверджують науковці, дійшло до нас ще з дослов’янських часів – від аріїв. А найкраще підтвердження тому, що свято є дохристиянським – традиційні дівочі ворожіння.
На чому тільки дівчата не ворожать, аби лиш дізнатися, чи скоро заміж підуть: на ножах і бобах, на ключах і черевиках (обов’язково з лівої ноги), на курці та коні. Собак, і тих голодом морили, аби вони ввечері всі “балабушки” поз’їдали.
Звичайно ж, найбільш відомий та розповсюджений спосіб ворожіння, який використовували ще наші прабабусі, – кидання черевика з лівої ноги через ворота. При цьому кожна власниця свого взуття мала пильно стежити, в який бік показуватиме носок. Якщо він буде повернутим до воріт, з-за яких кинутий – сидіти тій в дівках ще принаймні рік, якщо ж в інший бік – панна має вже готувати собі вельон і знатиме, з якого боку прийде суджений.
Дуже часто кандидатки в невістки ворожать на застиглому у воді воску зі свічки. Якщо в посудині з’явиться фігурка, що нагадуватиме змію, – слід чекати неприємностей. Коли ж дівчина вгледить там вінок – значить, має сподіватися швидкого візиту старостів. Також можна написати на листочках імена людей, які цікавлять, та розкласти їх колом. В середину потрібно опустити голку з ниткою і тримати так, щоб вона вільно стояла на столі. В сторону якого імені хитнеться голка і зупиниться – це й буде ваша доля.
Спосіб ворожіння з “балабушками” (маленькими булочками)  вважається найправдивішим і тим, який майже 100-відсотково збувається. Тісто для так званих “балабушок” треба замішувати на “непочатій” воді, яку кожна дівчина мала принести у роті з річки або колодязя. Намастивши салом, їх викладали на підлозі так, щоб кожна дівчина бачила свою. Після цього до хати заводили пса, якого хазяйка навмисне не годувала. Дівчина, чию “балабушку” пес з’їдав першою, раніше всіх мала вийти заміж. Залишені псом хлібці означали, що їх власниці в наступному році не мали шансів на одруження. Якщо ж пес хапав “балабушку”, а потім раптово випльовував її – справи погані – ту дівчину зрадить коханий. А от ворожіння з куркою допоможе визначити добробут майбутнього чоловіка. На підлозі розставляють тарілки з хлібом і водою, розкладають вуглинки, срібні, золоті та мідні речі. Опісля в кімнату заносять курку. Підійде вона до вуглинок – бути заміжній за бідняком, стане пити воду – й того гірше, за п’яницею. Почне їсти хліб, клюне срібний перстень – трапиться заможний чоловік, золотий – і зовсім багатій. Якщо ж курка вибере мідь – суджений виявиться не тільки ледачим, а й гулякою. А ось характер майбутнього чоловіка можна визначити за допомогою по-ліна, яке кожна дівчина витягала в темноті та роздивлялася вдома на світлі. Гладке й рівне – чоловік буде хороший, сухе – поганий, з тріщинами – сердитий.
Ворожать і на сон. Вдома лягають на нове місце, під ліжком ставлять тарілку з водою, на неї накладають мостик з трісочок і загадують сон. Хто переведе через міст – той і буде судженим. Або кладуть під подушку гребінець і просять судженого прийти причесати. Ще можна покласти бубнового короля й загадати конкретного хлопця. На ранок дівчина має дізнатись, що він про неї думає.
Ворожіння на чашках можна залишити насамкінець. Але бажано, щоб дівчат було багато. В чашки потрібно розкласти хліб, сіль, цукор, цибулю, перстень, гроші, в одну влити води. Потім кожна дівчина по черзі вибирає із закритими очима чашку. Цибуля – до сліз, хліб – до достатку, перстень – до ве-сілля, вода – очікується стійке становище в житті, сіль – треба бути обережним, бо найближчим часом будуть неприємності. Якщо дісталася чашка з цукром, ту дівчину очікують веселощі. Гроші – бути в цьому році багатою.
Ну, і нарешті, слід пам’ятати, що ворожать, зазвичай, опівночі з 12 на 13 грудня. Для “найкращого ефекту” волосся у дівчат має бути розпущеним, одяг – без поясів. І жодних хлопців у хаті! Їхня справа – робити капості... Наприклад, зняти хвіртку чи розібрати загорожу у того господаря, який має дівку на виданні. “Позичити” з обійстя дерев’яний туалет і запроторити бозна-де.  А скільки колись саней та возів ночували на дахах!
Мирослава КОСЬМІНА

Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися