Від санітарки – до головного лікаряГоловний лікар Лариса ДУХНЕВИЧ

Від санітарки – до головного лікаря

Волинь

Шлях, який не був усипаний трояндами

Лариса Духневич – заслужений лікар України, кандидат медичних наук, головний лікар Луцької міської клінічної лікарні. 17 років професійно керує медичним закладом, відомим не тільки на Волині, а й сусідніх областях. Адже знає цю роботу до дрібниць. Після школи, яку закінчила із золотою медаллю, не пройшовши за конкурсом при вступі у медичний вуз, рік трудилася санітаркою. Згодом з червоним дипломом закінчила Тернопільський медінститут. Працювала кардіологом у Луцькій міській поліклініці № 2, заввідділенням та начмедом міської лікарні, а з 2001 року Ларису Петрівну призначено головним лікарем цього медзакладу.

Про те, як виживає лікарня у сучасних умовах, чого досягнуто за роки керування, добре слово про колег – у розмові з Ларисою Духневич.

Міська лікарня відкрила у райцентрах відділення гемодіалізу

– В усьому світі лікар – одна з найшанованіших професій, приміром, робота хірурга прирівнюється до праці сталевара біля доменної печі. Але треба бути відвертими. Медицина стала заручником невиконання державою своїх повноважень, – ділиться роздумами Лариса Петрівна. – Існує суперечність між декларованими державою гарантіями та їх фінансовим забезпеченням. Всі політики люблять статтю 49 Конституції України, де сказано, що медицина безоплатна. Але люди повинні розуміти, що лікування безкоштовним ніколи не було! За пацієнта хтось мусить платити: чи держава, чи страхова компанія, чи сама людина. Тому ми просимо пацієнта про благодійний внесок за розхідні матеріали, бо держава фінансує енергоносії, зарплату медикам. Впевнена, що після впровадження медичної реформи, коли буде достойно оплачуватися праця лікаря, зникнуть і розмови про хабарництво.

– Розкажіть про програму «Волинькард», завдяки якій було врятовано сотні життів.

– Це великий прорив у кардіології. Ми зуміли довести надання допомоги хворим із серцево-судинними захворюваннями до міжнародних стандартів. Програму було запроваджено завдяки вже покійному волинському губернатору Борису Клімчуку. Було закуплено ангіограф, і сьогодні 80% усіх коронографій на Волині проводяться у нашій лікарні. Коли пацієнт з інфарктом міокарда поступає до нас, йому роблять коронографію (так би мовити, дослідження уражень судин серця), якщо можливо – проводиться стентування (простими словами – відновлення просвітів в артеріях).

– Знаю, що у вашій лікарні потужне відділення гемодіалізу.

– Так, ми надаємо сучасну, за міжнародними стандартами, допомогу з гемодіалізу – очищення крові за допомогою апарата штучної нирки. Не раз у цьому відділенні лікувалися хворі з Канади, Штатів, Австралії, Європи, які певний час перебували на Волині. З надання допомоги хворим з нирковою недостатністю на Волині посідаємо друге місце в Україні. Адже наша лікарня є центром гемодіалізу в області. Тому вважаю великим успіхом відкриття регіональних відділень гемодіалізу у Камені-Каширському, Нововолинську, Ратному, Маневичах, Любомлі. Тепер хворим, які залежать від апарата штучної нирки, не треба добиратися, скажімо, з Шацького району 170 кілометрів в автобусах до Луцька тричі на тиждень. Їм проводять сеанс гемодіалізу у Любомлі. Серед останніх досягнень лікарні, яких досить багато, назву такі. Встановлено лапароскопічну стійку в ургентній хірургії та в ургентній гінекології (коли проводяться безкровні малоінвазивні операції). Поновлено парк діалізних машин, апаратів штучної вентиляції легень, встановлено інфузійну робочу станцію для реанімації. Вперше на Волині нашими лікарями виконано емболізацію судинних артерій при шлунково-кишковій кровотечі. І таких успіхів чимало.

– Якими лікарями пишаєтеся?

– У нас працюють чудові досвідчені лікарі. Є два доктори наук, дев’ять кандидатів наук, шість заслужених лікарів України, 80% лікарів мають першу і вищу кваліфікаційну категорію. Наші медики стажуються за міжнародними програмами у Литві, Білорусі, Польщі, Німеччині, Канаді, Штатах, Італії, виступають на європейських конгресах зі своїми доповідями. Є досвідчені лікарі, які працюють і по двадцять-тридцять років. Це Ігор Гордійчук, Андрій Ягенський, Ганна Колесник, Мирослав Коник, Ярослав Семицький, Роман Трач, Євген Комарницький, Феодосій Романюк. Є активна прогресивна молодь: Олександр Христюк, Олег Карголь, Ірина Січкарук, Наталія та Олександр Масікови, Віктор Захарчук, Микола Пемко. На жаль, назвати усіх імен не вистачить газетної площі.

Поспішає додому няньчити онуків

Лариса Духневич не тільки керівник-професіонал та успішний кардіолог, якою знають її лучани, а й звичайна людина. Вона – любляча і турботлива мама та бабуся. Як і багато інших жінок, поспішає додому, готує смачні страви для своєї сім’ї, з чоловіком-лікарем гордяться дітьми.

– Вони не пішли нашими слідами, бо ще з дитинства бачили, як багато часу ми приділяємо медицині. Це недоспані ночі, тяжка праця. Дочка не раз казала, коли сідали за стіл: «Говоримо про все, тільки не про лікарню».

Син Андрій – професор, доктор юридичних наук. Донька Ірина – теж юрист, кандидат наук. Лариса Петрівна вільну хвилину присвячує своїм онукам, яких у неї четверо – найменшим немовлятком тішиться від душі. І хоча займає таку високу керівну посаду, біжить додому, щоб поняньчити маленьких онучат. Її обличчя сяє усмішкою, коли розповідає про них.

– Сім’я – це найголовніша цінність для жінки, – зізнається Лариса Петрівна.

– Що б побажали нашим читачам?

– Насамперед – дбати про своє здоров’я. Лікар не може виправити те, що руйнувалося роками: коли людина їсть що хоче, живе як хоче, не займається спортом, має шкідливі звички. Звертайтеся до лікаря не тоді, коли грім прогримить, а постійно стежте за своїм здоров’ям. Тому раджу систематично проходити медогляди (це потрібно для себе!), уникати стресових ситуацій, дотримуватися правильного харчування, здорового способу життя, займатися спортом. Пам’ятайте, що духовне життя невід’ємне від тілесного. Тому треба мати мир у душі, добро, бути милосердним, терпимим – і будете здоровими! А усім жінкам напередодні свята бажаю міцного здоров’я, любові, сімейної злагоди та жіночого щастя!

Олена ПАВЛЮК, м. Луцьк

Схожі новини

© «Вісник»

Передрук будь-якої інформації можливий лише якщо гіперпосилання на «Вісник+К» стоїть не нижче другого абзацу і у кінці матеріалу не має позначки «Передрук заборонений». Перепублікація матеріалів із друкованих видань «Вісник+К» та «Люди і долі» можлива лише із письмового дозволу редакції.

Наші інформери

«Вісник» в соцмережах

Журнал «Люди і долі»

×
Приєднуйтесь!