Волинь

Не купуйте птицю на стихійних ринках!

2 листопада 2005, 00:00
0
0
Сподобалось?
0
Юрій Косюк, голова правління АТЗТ “Миронівський хлібопродукт”: “Миронівський хлібопродукт” – найбільший вітчизняний виробник курятини, відомої нашим споживачам під торговою маркою “Наша Ряба”. До його складу входять 14 підприємств по всій Україні. Тож ми розуміємо всю відповідальність за свою продукцію перед українськими споживачами та гарантуємо 100% якість і безпеку курятини ТМ “Наша Ряба”. Ми контролюємо увесь процес виробництва: від виготовлення комбікормів до доставки готового курячого м’яса на прилавки  торгових  точок. Вся продукція ретельно перевіряється спеціалістами компанії та ветеринарними службами”.
Представники українських промислових підприємств впевнені, що на птахофабрики закритого типу виробництва вірус не може потрапити в принципі. Щоб переконати в цьому, на Старинську птахофабрику компанії “Миронівський хлібопродукт” запросили журналістів.
Територія птахокомплексу – півтори тисячі гектарів землі, де є своя  бензозаправка, інкубатор, яйцецех та знаходиться кілька зон замкнутого циклу виробництва – саме тут вирощують птицю. На територію зони (а це 8 і більше пташників) не потрапляють випадкові люди та транспорт. Відстань між кожною – 5-7 кілометрів. На шляху до кожної – чотири захисні бар’єри. Асфальтівку на території птахофабрики раз на три дні дезінфікують формальдегідом або ж посипають вапном.
На кожній бригаді розміщено приблизно по десять пташників, де утримується понад 90 тисяч голів птиці. На територію бригад у виняткових випадках можуть заїжджати якісь транспортні засоби, але в цьому немає потреби, бо в кожній з них є свій трактор, свої машини, і “чужий” транспорт туди майже не заїздить. Навіть машина, яка привозить корм, вивантажується біля огорожі: через спеціальні шланги, мов пилососами, корм всмоктується у спеціальні бункери. Машини ж, яким доводиться в’їжджати на територію бригади, проїжджають через спеціальні резервуари, наповнені формальдегідом, що очищує колеса машини. Всі корми виробляються на Миронівському комбікормовому заводі. Там зерно переробляють на спеціальні гранули, які проходять термообробку при 80-100 градусах, і в спеціальних закритих машинах їжа потрапляє на фабрику. Вода подається із закритих свердловин прямо в поїлки для курей, пройшовши перед цим через систему очищення. Всі птахофабрики “Миронівського хлібопродукту” мають власні склади підстилки, солома для якої вирощується виключно у власних господарствах. У пташниках встановлена спеціальна система кондиціонування.
У кожному пташнику працює по 25-28 людей. Для того, щоб потрапити всередину, працівники щоденно проходять через санпропускник, який є на кожній із зон. Перед входом – килимок, занурений у знезаражуючий розчин, для дезінфекції взуття. Далі при вході – ємкість для миття рук (миють полідезом, який має знезаражуючі властивості – коли ним обробити якусь поверхню, сім днів на ній не росте ніяка мікрофлора).
У санпропускнику є чотири роздягальні (по дві для чоловіків і жінок). Кожен день працівники вдягають чистий продезінфікований  формальдегідом спецодяг і приймають душ. На птахофабриках є свої їдальні: робітників на місці годують, щоб вони до кінця зміни не виходили за межі зони.
Окрім того, кожен, хто влаштовується на роботу, підписує договір, у якому зобов’язується не тримати вдома ніякої птиці. За це щомісяця працівник отримує компенсацію – 4 тушки м’яса та 60 яєць. Коли ж цю обов’язкову умову буде порушено, доведеться сплатити великий штраф і шукати іншу роботу.
– Є безліч хвороб, значно небезпечніших для птиці, – каже директор Старинської птахофабрики, яка також входить до складу “Миронівського хлібопродукту”, Олександр Зубчук. – Наприклад, хвороба Ньюкасла, пневмовірус, реовірус – страшні хвороби, від яких півмільйона птиці може вилягти за півтора-три дні. Тому за здоров’ям птахів тут ведуть постійний моніторинг – беруть проби крові й аналізують, чи є якась потенційна загроза для бройлерів. І вже за результатами цих проб розробляють програму вакцинації. Не купуйте птицю на базарах, адже її ніхто не вакцинує. Хоча й варто! У селах ж як? Здохло в бабці дві курки з десяти, побідкалася – та й усе. А ніхто ж не задумується, що падіж птиці склав 20 відсотків!”
– Треба зважати на специфіку вирощування птиці в Європі, Азії та у нас, – додає Сергій Малашенко, директор з маркетингу компанії “Миронівський хлібопродукт”. – У Європі птахівництвом займаються фермерські господарства, які не мають власних кормових баз та переробних цехів і птицю вирощують просто неба. Забій та переробку птиці здійснюють інші виробники, тому ризик потрапляння вірусу більший. У нас же завдяки закритому циклу виробництва та єдиному контролю за всіма ланками процесу, попадання будь-якого вірусу зі сторони неможливо.

Варто знати:
– Вірус пташиного грипу був відкритий більше ста років тому в Італії, проти нього на промислових підприємствах вже давно розроблені та застосовуються  профілактичні засоби та заходи безпеки.
– Вірус може жити 1,5-2 роки у курячому м’ясі глибокого заморожування.
– Вірус знищується при термічній обробці м’яса за допомогою високих температур:
При t  45°С – вірус гине за 5-6 годин,
При t  65° С – вірус гине за 20 хвилин,
При t  85° С – вірус гине за 10 секунд.
– Оскільки вірус гарантовано гине при термічній обробці м’яса, заразитися пташиним грипом через шлунково-кишковий тракт, вживаючи правильно приготовлене м’ясо, неможливо.
– Зараження людини пташиним грипом можливе лише в разі необережного поводження під час розділення м’яса, а саме – при прямому потраплянні вірусу в кров.



Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися