Пилип СОРОКА (СОЛОВЕЙКО)
Волинь

За незалежність України у Буцині гинули цілі сім’ї

16 жовтня 2018, 12:49
0
0
Сподобалось?
0

Син пустив собі кулю, батька і доньку застрелили, матір вислали у Сибір

Національно-визвольний рух у селі Буцинь Старовижівського району зародився ще напередодні Другої світової війни. За волю і незалежність рідного краю поклали голови 64 молодих хлопців та дівчат віком від 18 до 25 років. На честь патріотів у селі встановлено пам’ятник.

Життя Соловейка обірвалося у 23 роки

На жаль, свідків того страшного часу, коли буцинці боролися за волю України, залишилося одиниці. Відомо, що осередок ОУН у Буцині організував справжній патріот – директор місцевої школи Микола Богуславський. Його у червні 1941 року розстріляли у дворі Ковельського НКВС. Серед членів осередку були цілі сім’ї. Приміром, брат Пилип та сестра Ганна Сороки, а ще їхній батько Терентій. Усі вони поклали голови у те трагічне лихоліття.

Пилип Сорока працював вчителем у Буцині. У 18 він долучився до національно-визвольного руху. Уже наступного року хлопця заарештував НКВС. Йому дивом вдалося врятуватися під час розстрілу у Луцькій в’язниці 23 червня 1941-го. Він впав на землю раніше, ніж пролунала автоматна черга. А ще його закрив своїм тілом якийсь старший чоловік. Совєти відступали, тож, мабуть, не встигли перевірити, чи всі в’язні мертві.

Пилип Сорока на псевдо Соловейко повернувся додому і вступив до УПА. Весною 1943 року його призначили чотовим, згодом – командиром сотні. У той час вишкіл повстанців був у сусідніх Сереховичах. У Буцині його не проводили через щоденні наїзди німців, бо село ще поляки називали непокірним. Знали про це й фашисти.

Напередодні Трійці 1945 року повстанці на чолі із Соловейком розташувалися поблизу села Дошне Ратнівського району на відпочинок. Вони мали здійснити рейд у Карпати, за іншою інформацією – у Тернопільську область. Штаб сотні розмістився у заболоченому місці: з трьох боків була трясовина, з четвертого – ліс.

– Перед початком рейду вирішили помолитися, – розповідає троюрідний брат Пилипа Сороки Петро Кошелюк, – тому запросили священика села Синове Івана Нагибіна. Він був з Білорусі, його дружина – з Ратного.

Упівці чекали свята, а дождалися солдатів 160-го полку 9-ї дивізії ВВ НКВС, тієї, яка депортувала кримських татар і була переведена на Полісся для кривавих операцій проти УПА. Повстанці йшли вмиватися до джерела, коли несподівано звідусіль застрочили кулемети. З 50 вояків Старовижівського та Ратнівського районів, що були у тому урочищі, 26 загинули, решті нібито вдалося врятуватися. Соловейка поранили в ногу. Він розумів, що йти не зможе, а бути тягарем для побратимів не хотів, тому дав їм наказ пробиватися крізь оточення. Він ще побачив, як частина підлеглих зникла у лісових хащах. Щоб не потрапити в полон, останню кулю Пилип пустив собі в скроню. Життя Соловейка обірвалося в 23 роки.

Священика повісили над мертвими вояками

У полон до бузувірів потрапили решта вояків чоти. Це були здебільшого новобранці, які не встигли пройти вишкіл. Їх три доби мучили енкаведисти. Жителів Дошного не пускали на місце тортур, хоч дехто намагався принести полоненим їжу або воду. Священика Івана Нагибіна після нелюдських знущань повісили над мертвими  повстанцями.

– Коли їхні тіла енкаведисти понівечили до невпізнання, зняли охорону і наказали селянам іти на місце катувань і впізнавати рідних, – згадує Петро Кошелюк. – Вони намагалися ще й обдурити людей, запевняючи, що мертвих повстанців привезли із сусідніх сіл бандерівці. Загиблі лежали в ямі, залиті водою, звідки їх довелося діставати. З часом Волинське братство УПА перепоховало полеглих у селі Замшани повстанців у трьох загальних могилах.

Закатовану дівчину місяць не хоронили

Неймовірно страшною була і смерть сестри Пилипа Сороки – Ганни. Розумна, вродлива, освічена, вона у неповні двадцять працювала вчителькою у рідному селі. Як і брат, брала активну участь в діяльності осередку ОУН. Та на Ганну, яка мала псевдо Наталка, донесла її ровесниця, завербована енкаведистами. Коли на Спаса 1946 року дівчина йшла у церкву, щоб помолитися за своїх рідних, її затримали і повезли у Стару Вижівку. Допитували, катували майже два місяці, але так нічого й не домоглися – Ганна нікого не виказала. Тоді НКВС вирішило перевезти Наталку у Ковельську в’язницю.

– Дівчині наказали втікати, але вона відмовилася, бо добре знала, що на неї чекає, – розповідає Петро Кошелюк. – Ганну розстріляли у мислинському лісі. Майже місяць лежало її тіло на місці загибелі. Енкаведисти не дозволяли його хоронити, таємно наглядали, хто прийде по Ганну, сподіваючись, що це будуть упівці. Закатовану та розстріляну Наталку, на тіло якої вже падали перші сніжинки, під покровом ночі привіз додому її родич Адам Савич. Так само таємно похоронила доньку мати на буцинському кладовищі.

З напису «Любій донечці від мами» багато хто в селі довідувався, чиє то поховання, але люди мовчали. Згодом Петро Кошелюк посприяв тому, щоб  на її могилі з’явився пам’ятник. У мислинському лісі стоїть також пам’ятний знак на честь загиблої Ганни Сороки.

Могилка вже заросла травою та деревами, але Петро Кошелюк впевнений, що може віднайти її без вагань. А от перезахоронити батька Пилипа та Ганни Терентія Сороку через поважний вік у Петра Семеновича не стане сил.

– Терентій Сорока також був членом УПА, –  розповідає Петро Кошелюк. – Чоловік забезпечував тил, постачав повстанцям продукти. У той день у сорок четвертому він повертався із Синового. При собі мав зброю. Терентій випадково потрапив під енкаведистську облаву поблизу траси «Брест – Ковель» біля повороту на Синове. Там його застрелили, там він і похований.

За зв’язок чоловіка Терентія, доньки Ганни та сина Пилипа з УПА Агафія Сорока протягом дев’яти років відбувала покарання в Сибіру.

***

На честь 64 загиблих повстанців у Буцині спорудили пам’ятник. Кошти збирали по копійці. А коли настала пора доправити його в Буцинь, водій запросив 500 гривень. Таких грошей не було. Тоді Петро Кошелюк скинув із себе шкіряну куртку і сказав водієві: «На, ось тобі плата».

Від такого жесту у водія прокинулося сумління.

Наталія ЛЕГКА, Волинська область

Передрук заборонено!


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися