Ось уже сьомий рік у закарпатському монастирі стається диво Господнє. За склом в іконі «Всіх скорботних радість» розквітають сухі гілочки лілій – їх ще називають квітами Матері Божої. Паломники звідусіль їдуть дивитися на незбагненне чудо, а також моляться з проханнями зцілення для себе та рідних.
У печерах Красної гори монахи жили ще чотириста років тому
Красногірський чоловічий монастир у Мукачевому вознісся на Красній горі поруч із трасою Київ–Чоп. Тому сюди часто приїздять паломники, зупиняються туристи, які подорожують Закарпаттям. Та й місце саме вибране не випадково: звідси відкривається неймовірний краєвид на місто. А ще Красна гора пронизана безліччю печер, де ще із XVII століття селилися монахи.
За 21 рік тут створили цілий комплекс: храми, монастир, прибудови. А спочатку роботи давалися нелегко. Першим сподвижником і засновником обителі став протоієрей Ніколай Рижко.
– Він пройшов благочестивий шлях у Росії, хоч сам був місцевий, із Закарпаття, – розповідають у монастирі. – Дуже почитав ікону «Всех скорбящих радость». Тому й побудував храм на її честь. Згодом із Санкт-Петербурга нам подарували копію цього образа із царськими грошиками.
Цікава історія ікони. 1888 року на скляному заводі у Санкт-Петербурзі сталася велика пожежа, під час якої зі стіни впала ця ікона. Неймовірно, але образ залишився неушкодженим. До нього дивним чином приліпилось одинадцять золотих монет, що вважали за добрий знак. Пізніше помітили, що ікона зцілює немічних.
Думка науковців про диво
Сім років тому на Страсну п’ятницю до монаха Ніколая звернулися прихожани: «Батюшка, знаємо, що в Одеській області цвітуть сухі лілії біля ікони. А якби ми теж поставили ці квіти?». Зірвали стебла лілій, освятили і поклали їх під скло на образі. Щоразу після читання молитов на склі з’являлися крапельки води, на стеблах – кілька бутонів. А на Трійцю сталося диво, про яке заговорили по всій Україні: під склом на уже засохлих гілочках розпустилися білі, як сніг, лілії! До храму потягнулися паломники звідусіль, прикладалися з вірою до образа і дивувалися Господньому чуду.
– Дивіться, – монах Іларій, настоятель монастиря, підводить мене до ікони, – в іконі нема ні води, ні землі – тільки молитви. На Трійцю ці лілії щороку зацвітають і пахнуть три дні. Гілочки, цибульки, які вибиваються, ми роздаємо прихожанам. Сухі квіти стоять довго. А на Пасху знову ставимо нові зірвані віточки.
Відтоді біля ікони з ліліями здійснюються прохання прихожан та відбуваються різноманітні зцілення. Кажуть, що завдяки молитвам біля цього образа зцілюються від безпліддя, від екземи (для ванн готують навар із чудотворних гілочок лілії), від пиятики, просять заступництва у ділових та мирських справах, були випадки зцілення навіть від раку.
– Хто приходить, залишає всі скорбі і з вірою в храм входить, – кажуть монахи.
Ченці Красногірського монастиря запевняють, що, коли з гілочок біля ікони зацвітають лілії, у світі є лише три такі чуда: на острові Кефалонії у Греції, у селі Кулевча на Одещині та тут, у них. Проте, якщо вірити пресі, такі дива зафіксовані ще у Києво-Печерській лаврі та на Львівщині у храмі Київського патріархату.
Феномен із цвітінням лілій в іконах учені пояснюють тим, що будь-яка рослинка старається пожити якнайдовше. Гілочки лілій беруть поживні речовини із самих себе. Тобто такі дивні на перший погляд явища цілком пояснюються екстремальними умовами, в які потрапляє рослина. Життєвого резерву може вистачити навіть на півроку – і засохла квітка може зацвісти повторно протягом цього періоду. Проте віруючі заперечують твердженню науковців: чому при звичайному зберіганні цибулинки не оживають без води, землі та при поганому освітленні?
– Це буває тільки у святих іконах, – каже монах Іларій, – тому диво наука пояснити не може.
Олена ПАВЛЮК, Закарпатська область
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!