Ці покинуті дітки змалку не знають тепла, ласки, домашнього затишку. Любов сиротам дарують монахині, які стали для них другими мамами. Пригортають тривожними ночами, радіють першим крокам, ходять на батьківські збори у школу, тішаться, коли дівчата знаходять собі пару. І, як справжні мами, сумують, коли діти летять з домашнього гнізда…
Священик свій дім віддав притулку
Думка прихистити нещасних сиріток визріла у закарпатського священика Івана Ісайовича майже двадцять літ тому. Він віддав свій дім у селищі Королево Виноградівського району для притулку і запросив для праці монахинь львівського монастиря Святого Йосифа. 2000 року тут відкрили приватний дитсадок, до якого ходять і сільські малюки, а у 2005-му – будинок сімейного типу, де замість батьків сиротами опікуються черниці.
– Спочатку сиріт, дітей з неблагополучних сімей ми знаходили самі, а тепер їх нам передають соціальні служби, – розповідає сестра Йосафата, яка є офіційним опікуном дітей та, до того ж, має педагогічну освіту. – Потрапляли до нас і немовлята, і школярики. Старшенькі діти хочуть більше самостійності, вони стривожені, налякані. З немовлятами теж нелегко – сестри встають до них вночі, доглядають. Зате вони нас мамами кличуть! – усміхається монахиня.
Порядки у будинку такі ж, як у сім’ї. Зранку діти готують собі сніданок, менших сестри збирають у садочок. Після уроків школярі допомагають черницям по господарству, мають хатні обов’язки. А влітку всі разом відпочивають на морі, гостюють у родичів монахинь, навіть гуляють на весіллях у їхніх родинах.
Хребет «перекручений» на 180 градусів
Зараз із сестрами проживає 17 дітей, малих і дорослих, здорових і з психічними відхиленнями. Щемливих історій про страждання, які вони пережили, сестра Йосафата розповідає чимало.
Перша дитина, яку взяли на виховання, була з Львівщини. Дівчинка жила з бабусею, хворою на цукровий діабет. І якраз у той час, коли жінка вкотре потрапила до лікарні, навідалися монахині. «Сам Бог вас послав», – зраділа. Вона ще встигла передати семирічну внучку черницям і незадовго відійшла в інший світ. Через років десять довідалися, що померла мама дівчинки. І хоча з нею ніколи не жила, все ж захотіла поїхати на похорон, який організувала родина сестри Йосафати. Тепер дівчині 23 роки, вона закінчила Івано-Франківський університет. Живе разом з монахинями.
Ще одна дівчина, яку з малих літ виховали черниці, тепер навчається у художньому інституті. На канікулах вона приїздить до них, тут має свою кімнату. При дівчинці мама написала в нотаріуса відмову, що боляче ранило душу. «Краще б вона мене не народжувала», – плакала дитина, коли потрапила до монахинь. А через багато років, коли сестри з дітьми їхали на море, дівчинка випадково дорогою впізнала село, де живе її бабуся! Відтоді їздить до неї щороку, щоб допомогти посадити город чи зібрати врожай.
– Разом з нами живе 23-річна дівчина, допомагає у дитсадочку, – розповідає монахиня. – У 12 років її хребет був немов перекручений на 180 градусів, від чого ускладнювалася робота легень, серця, внутрішніх органів. Ми знайшли клініку у Штатах, де дівчині зробили унікальну операцію. Завдяки цьому хребет ніби «вирівнявся».
Діти не просять шукати батьків
Жодна дитина, яка росла у притулку з монахинями, не попросила знайти її батьків. Хоча деякі з них живі.
– А чи є потреба шукати маму, яка сидить у в’язниці? Чи пиячить? – запитує монахиня Йосафата. – За всі роки ніхто з батьків не розшукав своїх сина чи дочку. І діти про них не згадують, бо часто не пам’ятають того життя.
І хоча черниці віддають покинутим напризволяще сиротам душу, тепло, діти, на жаль, коли виростають, не так часто навідуються до своїх других мам. Інколи спілкуються по Інтернету.
– Чи хтось з них за вашим прикладом обрав чернече життя? – цікавлюся.
– Ні, чернецтво – це поклик душі, – усміхається сестра Йосафата. – А для нас головне – дати сиротам родинне тепло і виростити хорошими людьми. Тішимося, що ніхто з дівчат, які вийшли заміж, не покинув своїх діток, як колись їхні мами, а разом з чоловіками ростять малечу.
Олена ПАВЛЮК, Закарпатська область
Передрук заборонено!
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!