Колись співали на сцені, а тепер – на пошті

Ці колоритні жіночки із села Велике Вербче Сарненського району, що на Рівненщині, понад двадцять років працюють листоношами на місцевому відділенні зв’язку. Основну роботу Галина Нагорна та Надія Куліш вдало поєднували зі сценічним життям – обидві виступали у місцевому фольклорному ансамблі «Джерело». Поштаркою Галина Олександрівна Нагорна трудиться уже 23 роки. Прийшла сюди на місце свекрухи, коли [...]

Річка Тартачка, що протікає по території Дубенського району і бере початок із джерела в однойменному урочищі Тартак, ні за своїми масштабами, ні за своїми історичними достоїнствами не може «змагатися» з іншими рівненськими річками. Її протяжність дубенськими землями становить десяток кілометрів, глибина зачасти сягає метра-півтора, ширина подекуди – в межах каналу. А от козирнути людською увагою [...]

Далі …

  Упевнений онкохірург Олександр Зінчук Не секрет, що найбільш «сором’язлива» хвороба – саме проктологічна. Навіть пекельний біль чи пухлини «на п’ятій точці», які видно неозброєним оком, не завжди можуть змусити людину прийти до лікаря. От і засиджуються, соромлячись, іноді до четвертої стадії раку прямої та ободової кишки, каже кандидат медичних наук, онкохірург проктологічного відділення Волинської [...]

Далі …

Жінка, яка нещодавно зателефонувала до редакції «Вісника+К», не могла стримати сліз. Благала, молила про допомогу для… односельчан. У молодої багатодітної сім’ї Давидовських із селища Колки Маневицького району трапилася біда: двоє меншеньких синів-близнюків невиліковно хворі. В обох ДЦП, вони не сидять, не ходять. «Я не можу витримати, у мене серце крається дивитися, як ці батьки з [...]

Далі …

Юрій Демчук із села Маслянка Млинівського району – пристрасний фанат коней. Має пару – Гнідого та Попелястого. У будні дні ними оре, сіє, жнивує, ярмаркує, а на свята таксує на графській бричці – з козацькими піснями та дзвоном бубонців.

Далі …

Кобзарство – це справді унікальне українське народне мистецтво, яке бере початок ще з язичницької доби. Воно зародилося у центральній частині України і поширилося більш на східну. А тому уявити Лівобережжя без цих сліпих музикантів, які своїми піснями не лише прославляли героїв повстань, а й переказували драматичну історію свого народу, – неможливо. Та комуністичний режим, який боявся найменшого прояву націоналізму, злякався і цих безневинних сліпців. А точніше, їхніх пісень, які збурювали душі людей і нагадували про Гайдамаччину…

Далі …

Нещодавно у Рівненському Свято-Покровському кафедральному соборі замироточила ікона Божої Матері «Одигітрія Дорогобузька». Диво трапилося після того, як до храму привезли мощі святого Меркурія Чернігівського, ігумена Бригінського. Керівник прес-служби Української православної церкви Київського патріархату протоієрей Василь Рудніцький розповідає, що ця ікона є точною копією «Богородиці Одигітрії», яку у 60-х роках минулого століття український мистецтвознавець Павло Жолтовський [...]

Далі …

Галина Климовець із села Мельниці Ковельського району все життя пропрацювала вчителем у школі. У хаті на стінах під склом чорно-білі і кольорові групові знімки її учнів. Не одне покоління вивчила, зважаючи, що приїхала вона сюди працювати з Полтавщини аж у 1940 році. Зараз, звісно, на пенсії. Поважний вік – 91 рік – дає про себе знати: очі погано бачать, ноги теж не слухаються. Але світла пам’ять ще не зраджує.

Далі …

«Я ветеран війни. Кілька місяців тому помер мій чоловік, який був учасником бойових дій. Чи належить мені його пенсія?» Галина Яківна, Волинська область   Відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв’язку із втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого, які були на його утриманні, за наявності у годувальника [...]

Далі …

Життя Андрія Пилиповича, яке розпочалося у 1923 році, було важким, бо був на фронті, де отримав поранення, і є інвалідом Великої Вітчизняної війни. Після служби у Володимир-Волинському технікумі здобув спеціальність механізатора, працював спочатку у місцевій сільгосптехніці, згодом – у колгоспі. Звик до постійної роботи і зараз не сидить без діла. Хоч діти просять, щоб відпочив, та дідусь лише всміхається: «Поки є сила в руках, то буду робити».

Далі …