Волонтерка Валентина КОВАЛЬЧУК
Україна

Волинська волонтерка Валентина Ковальчук закликає: «Не забувайте про воїнів на фронті»

4 травня, 10:30
0
0
Сподобалось?
0

Вже понад два роки у волонтерському центрі громадської організації «Серце патріота» у селищі Маневичі Камінь-Каширського району плетуть маскувальні сітки, виготовляють окопні свічки, шиють евакуаційні ноші для наших воїнів, збирають продуктові набори, одяг та засоби гігієни для переселенців. Його очолює директор Центру творчості дітей та юнацтва Валентина Ковальчук. Ця невтомна й жвава жінка, яка просто випромінює позитивну енергію, нещодавно повернулася зі Сходу.

Прилад за 40 тисяч рятує наших захисників

– Забезпечувати бойові підрозділи, в яких служать наші земляки, ми розпочали з початком повномасштабної російської агресії, – розповідає Валентина Ковальчук. – Вже під вечір 24 лютого 2022 року люди принесли банки з салом, картоплю, цибулю, макарони. У перші тижні волонтери навіть ночували в Центрі.

Згодом стали привозити посилки від наших співвітчизників з Польщі, Чехії, Італії, Німеччини, Канади. Волонтери взялися допомагати переселенцям. Разом з пані Валентиною заходимо в актовий зал їхнього Центру. Тут як на складі секонд-хенду. В ящиках і коробках одяг та взуття для дітей і дорослих, постільні набори, розгрузки й окопні свічки. У мішках – пластикові кришечки, їх відправляють на Київ. У столиці з них роблять зажими для скидання боєприпасів з дронів. За словами волонтерки, останнім часом немає якихось нагальних запитів від наших захисників на продукти чи одяг, ніби харчове та речове забезпечення у Збройних силах налагоджене. Хоча буває по-різному, багато залежить від конкретних командирів та ситуації.

– Зараз життєво необхідні на фронті ось такі прилади РЕБ – радіоелектронної боротьби, – показує пані Валентина. – Ми почали їх закуповувати. Наші воїни розповідали, що такий апарат поставили на «ЗІЛ» і за п’ять днів приземлили 10 ворожих дронів. Вартість одного РЕБа – 40 тисяч гривень. Такі прилади треба виготовляти у промислових масштабах – цілодобово і без вихідних, підключити до цього бізнес. Поки держава збереться, ми не можемо чекати. Це скількох наших захисників вдалося би врятувати. А так все робиться тільки завдяки ентузіазму волонтерів і тим коштам, які вдається зібрати. Якось ми оголосили збір на 200 тисяч гривень – і за два дні назбирали всю суму. Як правило, донатять одні й ті ж благодійники.

Фронтові маршрути маневицьких волонтерів

Найболючіша проблема, переконана Валентина Ковальчук, – значна частина наших громадян забули, що вже понад два роки в Україні триває страшна війна на знищення. Вони просто байдуже спостерігають, а іноді навіть заважають. Чомусь сталося так, що війна для тих, хто воює, їхніх родин і для тих, хто допомагає. Це дуже тривожно. Але їй додала сил і натхнення одна поїздка. Нещодавно з маневицькими волонтерами побувала на Сході. Раніше побратими її берегли і не брали з собою. Тепер сама все побачила на власні очі.

– Мені знову хочеться активно діяти й наполегливо стукати в усі двері. За три дні подолали майже три тисячі кілометрів. Там скрізь панує такий специфічний запах війни. Найголовніше враження – наші захисники в різних бригадах налаштовані рішуче. Жоден із них не сказав, що втомився. Ми допомагаємо конкретним воїнам, бо в армії своя бюрократична система і так набагато простіше, ефективніше і швидше, – пояснює пані Валентина. – Мене тішить, що юне покоління стає активним. У нас створено громадську організацію Маневицький молодіжний простір. Вони також долучилися до волонтерства. Найбільше підтримують нашу діяльність заклади освіти громади, налагоджена співпраця зі старостинськими округами.

У кабінеті Валентини Ковальчук на стіні на карті показано маршрути маневицьких волонтерів на Схід і Південь України, куди було доставлено вантаж. Від Куп’янська і до Херсона. Хто хоча б один раз їздив, той знає, наскільки це важко, а головне – небезпечно.

Три поїздки кожні два тижні – виснажливий і непростий шлях долають. Евакуатором забирають на ремонт пошкоджені у боях машини. І знову везуть хлопцям на передову. Автомобілі нашим захисникам потрібно безперервно постачати, бо ж то війна, де вони часто стають одноразовими – по суті, це розхідний матеріал.

Кость ГАРБАРЧУК


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися