Монах Олексій (Філозоф)
Актуально

Біля мощей монаха з Волині зцілюються від онко та інших хвороб

7 грудня 2020, 18:49
2
0
Сподобалось?
0

У давньому Милецькому монастирі, що у Старовижівському районі, паломники обов’язково преклоняються до мощей монаха Олексія (Філозофа). Він жив в Одесі і був духівником всесвітньо відомого офтальмолога Володимира Філатова. 6 грудня, у день народження цього прозорливого монаха, віруючі вшановують його пам’ять. А у Велимчі Ратнівського району, звідки він родом, живуть його родичі, які з трепетом згадують свого батюшку.

На операції професора благословляв чернець

Олексію, коли був 15-річним хлопцем, у Почаївській лаврі монах сказав: «Ченцем буде». І через два роки побожна мама сама привела сина до Милецької обителі, куди за десяток кілометрів він не раз ходив на службу. А через пів року, у вересні 1943-го, фашисти монахів розстріляли і спалили. Послушника Філозофа тоді на прохання матері відпустили додому допомогти по господарству. Це і врятувало йому життя. А потім у Мильцях він прийняв чернечий постриг.

Коли обитель після війни комуністи закрили, Олексій служив в Одесі у церкві, куди ходив на служби офтальмолог Філатов. Він був хірургом від Бога, першим у світі провів пересадку рогівки ока від трупного донора. Слава про інститут Філатова гримить і сьогодні, хоч великий хірург помер 1956 року. Окуліст був віруючою людиною і часто після операцій казав вдячним пацієнтам: «Чудо є». Зібрав велику колекцію ікон, дружив зі священниками, його стараннями кілька храмів Одеси врятовано від руйнації.

Сповідався, причащався, просив благословення перед операціями, замовляв подячні молебні в прозорливого монаха з Волині – Олексія (Філозофа). Професор навіть клопотався перед Сталіним, щоб не закрили храм на кладовищі, де служив волинський старець. Він і був духівником Філатова в останні роки життя. І звершив чин поховання відомого професора.

Плівка від катаракти приліпилася до фото?

Лише через п’ятдесят літ монах знову ступив у Милецький монастир, який було відновлено. Восени 1996 року після інсульту старець прийняв схиму. Наступного року внаслідок гангрени йому ампутували ногу. Прозорливий монах передбачив свою смерть: «Помру в такий день, який буває не кожного року». Так і сталося. Він відійшов у вічність 29 лютого 2000 року в Іваново у Росії. На дев’ятий, двадцятий та сороковий день по смерті старця його фотографії мироточили. Олексій заповідав поховати його у Милецькому монастирі.

– Більше року минуло з часу смерті батюшки, коли братія привезла його у Мильці і ми труну відкрили – лежав, як живий, йшли пахощі, – розповідають в монастирі.

Нетлінні мощі Олексія зберігаються у склепі-гробниці Милецького монастиря. Ще за життя він просив, щоб у монастирі йому зробили келію, аби він і після смерті чув службу Божу. До мощей моляться сотні паломників з усієї України і, зокрема, з Одеси. Багато неймовірних чудес зцілення від туберкульозу, раку, діабету, душевного сум’яття монахи записують, щоб схиархімандрита в майбутньому канонізували.

– Жінка, яка страждала катарактою, біля гробу приклала до хворого ока фото старця – воно з невидимою силою трималося на обличчі. Коли врешті відірвала знімок, то на ньому побачила плівку. Від катаракти не лишилося й сліду, – згадують люди.

Валентина НАХОД

Розповідають й інші дива. Жінка, яка живе неподалік монастиря, знала монаха ще за життя. Він казав, що ніколи її не покине. Коли вона принесла додому фотографії Олексія, вони стали мироточити, а потім кровоточити, сповіщаючи про біду. Інша прихожанка палко молилася за свого чоловіка, який був у рейсі, і почула голос: «Молися і за раба Божого Василя». Потім довідалася, що в аварії напарник чоловіка мало не загинув.

Просив заспівати пісню про маму

З трепетом в душі згадує монаха його родичка Валентина Наход з Велимча, яка працює в Милецькому монастирі швачкою. Коли почувається недобре, йде по розраду до гробу Олексія. Згадує його усміхненим добрим старцем на візочку, коли він приїжджав у рідне село.

– Завжди заходив до моєї тітки Пелагії. Коли востаннє був у неї, попросив: «Пелагіє, заспівай пісню про маму», – розповідає Валентина. – Тітка чотири рази йому співала «Рідна мати моя». У нього сльози котилися. Ми, хоч і родина, зверталися до нього по-церковному Алєксій.

Валентина Наход постійно носить із собою його фото, де старець ще геть молодий. Цей знімок Олексій, коли прийняв монашество, подарував своєму товаришу.

– Я відчуваю кожної миті його заступництво, – з усмішкою зізнається Валентина. – Бо Алєксій для мене як живий.

Олена ПАВЛЮК


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Коментарі

  • петр
    петр

    Take нерозумне писати....такого бути не може,це е обман людей....

    8 грудня 2020, 16:11
    Відповісти
  • Геннадий
    Геннадий

    люди!схаменiться!!!!! 21 вiк крокуе по планетi....годi про дурню писати!

    8 грудня 2020, 17:26
    Відповісти

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися