Цьогоріч українці по-новому святкували Різдвяні свята – з сигналами тривоги, з вибухами. А ще хтось святкував Різдво 25 грудня, хтось 7 січня, а дехто обидва рази. Адже восени Синод Православної церкви України офіційно дозволив проводити Різдвяні богослужіння 25 грудня для тих громад, де вже і прихожани, і настоятель виявили бажання святкувати так, як більшість світових церков.
Пов’язано це рішення з жорстокою війною, якою пішов на нас «братній народ». І щоб назавжди розірвати ці «родинні» зв’язки, багато українців святкували Різдво 25 грудня з усім цивілізованим світом та Вселенським патріархом Варфоломієм. Якщо у грудні 2020 року понад 60% українців виступали проти святкування Різдва 25 грудня, то нині, за даними голосування в «Дії», 59% українців проголосували «за». Якщо відбудеться реформа церковного календаря, то, крім Різдва, на 13 днів посунеться і дата церковних свят (окрім рухомих, пов’язаних із Великоднем). Наприклад, святого Миколая ми тоді будемо святкувати не 19 грудня, а 6-го, Благовіщення – не 7 квітня, а 25 березня, Покрову не 14 жовтня, а 1 жовтня. Але, як і в кожній справі, має бути перехідний період, як це вже сталося цього року, коли для тих, хто відсвяткував Різдво 25 грудня, 7 січня не було буденним, а святковим днем. Тож коли буде реформа церковного календаря?
– Я не можу зараз дати конкретних часових рамок, але переконаний, що відкладати на довгий період часу обговорення і розв’язання цих питань церква не буде. Нині такий час, що потрібні швидкі осмислені рішення і більш конкретні речі, ніж просто обговорення, – зазначив речник ПЦУ, архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій (Зоря).
Олена ПАВЛЮК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!