Ця жахлива історія трапилася у пригороді Києва у селищі Бортничі. Тут у храмі Покрови Божої Матері настоятель храму розкопав могилу дружини, приніс труну з тілом в храм і сказав парафіянам молитися на неї як на святу. Тут мешкали близько 70 людей, що відмовилися від телефонів і паспортів заради спасіння душі.
Кореспонденти depo.ua побували на місці події і поспілкувалися з місцевими жителями.
Храм Покрови Божої матері в Бортничах, який раніше за периметром оточувала символічна огорожа, зараз прихований за високим парканом.
«Їду на роботу близько восьмої ранку, а тут штурм, бачите – ворота трохи прим'яті. Вони там замкнулися, завели господарство. Раніше воріт не було, а потім вони раптом від усіх закрилися і стали впускати тільки через «вічко». Міліція приїхала, всіх забрали. І люди похилого віку тут були, і такі хлопці нормальні, молоді, років 30-40, – розповідає місцевий житель Ігор. – Батюшка їх, настоятель отець Миколай, може, від посади і був відсторонений, я не знаю, але обов'язки свої виконував справно. Хоча у нього був якийсь зсув. Править службу, все правильно, за ритуалом, потім бах – ліричний відступ, розповідає свою теорію: у нього був пунктик проти цифрових кодів, ідентифікаційних і тих, що в паспортах. Аж до того, що номер і серію з паспорта треба вирізати, тому що, якщо ти закодований, ти в рай не потрапиш. Він цю ідею просував, і бабусі, які до нього ходили, підтримували все це. Дружину він свою розкопав, хотів канонізувати ».
«Вона померла 14 серпня, на Маковея, а потім щось йому приснилося і він її відкопав 14 лютого, на День закоханих, – підключається до розмови інший мешканець Бортничів Андрій. – Поставив в храмі. Вони відкривали кришку труни і руку їй цілували. А в поминальну суботу інші люди прийшли в храм і побачили цей жах, дільничний навіть у шоці був – посеред храму розкопана труна стоїть!».
Андрій, будиночок якого від храму по сусідству, веде нас через свій город показати свіжу могилу: серед дерев насипаний пагорб, стоїть хрест, обв'язаний рушником.
«Це інша якась бабуся. – Не знаю, куди він свою матушку тепер подів, - говорить Андрій і знову коситься на свіжу могилу. – Але їй місце на кладовищі – у мене ж тут колодязь в 30 метрах, і що мені робити?».
Андрій розповідає, що батюшку Миколу знає давно, він приїхав в Бортничі в 1979 році 25-річним хлопцем і з тих часів тут. Спільних дітей у них з матушкою не було, але в неї була дочка від першого шлюбу.
Після того, як отця Миколу та його найбільш ярих помічників затримали, охорону об’єкту на себе взяла Дарницька громадська варта. Вони нікого не пускали всередину, всіх цікавих відсилали із запитанням до Києво-Печерської лаври. Одурманені мешканці приходу, в основному старенькі бабці, але є й молоді жінки, час від часу намагалися сюди потрапити. Вони дзвонили у дзвін, підвішений біля воріт, стукали у паркан і голосно плакали. Всього тут мешкало близько 70 людей, які вели спільне господарство.
За даними міліції Дарницького району столиці, частину людей, відправили у лікарні для перевірки стану здоров'я. Найжахливіше, що мала «громада» і дітей. Всього їх було шестеро віком від 5 до 12 років. Вони навіть в школу не ходили. Були літні жінки старше 90 років, чоловіки і жінки середнього віку. Люди були з різних областей. Приїхали їх брати, сестри, чоловіки, бабусі. Рідні буквально руки цілували правоохоронцям за те що, нарешті, змогли забрати їх. Затриманий батюшка знаходиться під вартою і чекає психіатричної експертизи, але він не настоятель храму, його усунули ще в 2013 році. Може, ніхто б на все це уваги і не звернув, якби він не вирив свою дружину.
Труп матушки відправили на судмедекспертизу, щоб встановити причину смерті. Від тіла у храмі стояв нестерпний сморід, але воно було схоже на мумію.
https://www.youtube.com/watch?v=IyRd29M4kak
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!