Ця справа сколихнула Україну у червні 2017-го. Молоде подружжя Ольги та Віталія Зубенків, яке мешкало у Києві, раптово зникло. Рідні, які бачили їх востаннє на Великдень, забили на сполох, адже діти щодня батькам телефонували. А це зовсім з ними обірвався зв’язок, не вийшли й на роботу. Як виявилося, тривога була не марною: за тиждень поліція знайшла їхні понівечені тіла на території старого свинокомплексу в іншій області. Нещодавно прозвучав вирок у цій резонансній справі: вбивцям дали всього 15 і 11 років тюрми. Ми поспілкувалися з батьком загиблої молодої жінки, Ігорем Костюком з Рівного. І він розповів, хто і за що убив Олю й Віталика.
Лікувалися, а результату не було
Чоловікові важко згадувати те, що ось уже третій рік страшенно ятрить душу. Трагедія, яка увірвалася в їхню сім’ю, дуже підкосила його здоров’я. Та пан Ігор знаходить сили й слово за словом розказує. Аби інших вберегти від страшної долі.
Каже, у нього з дружиною Тетяною була чудова сім’я. Підростали дві донечки – добрі, щирі, працьовиті. Повивчалися, заміж повиходили. Ніби все складалося чудово. Та через одне засмучувалися: ні в старшої Іри, ні в молодшої Олі не було дітей.
– Я б не сказав, що то в родині сприймалося як якась велика трагедія, ні, – розповідає чоловік. – Але говорили про це. Знаю, дочки зверталися до лікарів, виконували їхні рекомендації. Та час ішов, а завагітніти не могли. Потім Іра після семи років шлюбу зі своїм чоловіком розлучилася. А Оля з Віталиком трималися один одного. Вони жили у столиці – працювали, планували купити своє житло і все надіялися, що будуть мати діток.
Рідні розповідають, що під час обстежень у пари не виявили якихось серйозних патологій, які б могли завадити батьківству. Трошки Олю підлікували, а Віталику, який був хорошим кулінаром, працював у Києві в кафе, рекомендували менше стояти у гарячому цеху. Лікарі обнадіювали, що в пари все буде добре.
Де зникло подружжя, виказав телефон
Востаннє батьки бачили Олю на Великдень. Приїжджала у гості з чоловіком. Були, як завжди, усміхнені, веселі.
– Ми звикли, що Оля кожного дня, як йшла на роботу (а працювала флористом), дзвонила мамі – о 8-й ранку. А коли мала вихідний, то набирала нас пізніше, бо довше спала. Зв’язок з ними був постійно. Та й ми старалися дітям у Київ харчі з дому передати, бо знали, що вони економлять, бо збирають гроші на квартиру, і дуже втомлюються, бо працюють по 12–14 годин. А це доспіли черешні – гарні такі вродили, соковиті. Оля їх так любила! Думаю, передам дочці відерце, хай смакує, – згадує батько.
Автобус мав прибути у Київ в обід. Зранечку Олі не дзвонили, щоб не турбувати, а набрали її десь близько 11-ї. Та дочка не відповідала. Стали телефонувати Віталику – його номер теж мовчав. У батьківське серце закралася тривога.
– Ми зідзвонилися зі сватами, чи не знають, де діти. Ті сказали, що ні. І так на душі важко стало, – зізнається. – Вирішили: хай сват, який працює в столиці, сходить до них на квартиру, перевірить, що там.
Той через консьєржку розшукав власницю житла, щоб своїми ключами відкрила двері. У квартирі все було прибрано, речі акуратно складені. Ніщо не вказувало ні на пограбування, ні на швидкий від’їзд. Стали батьки дзвонити до Олі та Віталика на роботу. Але ніхто не був в курсі, де поділося подружжя. У жінки був вихідний. А от чоловік, зауважили, вперше не повідомив, що не вийде на свою зміну.
По Києву розклеїли оголошення з фото про зникнення молодих людей. І лише хтось зі знайомих ніби між іншим розповів, що пара час від часу їздила на Чернігівщину до... екстрасенсів, які обіцяли допомогти їм стати батьками. Рідні про це нічого не знали. Певно, тому, що батьки ходять до церкви і такого кроку дітей не зрозуміли б.
Невдовзі поліція підтвердила: останні дзвінки подружжя зафіксували мобільні станції саме на Чернігівщині.
– Вони по супутнику пробили, де є телефон Олі – по коду, бо сім-карти в ньому вже не було. І знайшли його в селі Шаповалівка Борзнянського району в знахарки Попівки. От взяли її в оборот, і вона у всьому зізналася, – згадує Ігор Костюк.
Десять літ читала у селі псалтир над покійниками
Ніна Попівка – відома особа у своїй околиці. Колись вона працювала у Борзнянських райелектромережах кур’єром. Мала трьох дорослих синів, 1995, 1996 і 1998 років народження, від першого чоловіка. А коли той помер, зійшлася з другим. Від нього у 2011 році народила ще одного хлопчика, якого виховувала сама.
Кажуть, років з десять жінка читала у селі псалтир над покійниками. А потім почала займатися знахарством. До неї йшли, бо нібито молитвами допомагала. А ще Попівка почала приймати людей з іншим магом-екстрасенсом Ігорем Гордієнком з райцентру Носівка. Тому нібито дар цілительства передала бабуся по матері. От і вийшов у них знахарський тандем.
Зубенкам порадили до цих провидців звернутися якісь знайомі. І молоді люди вирішили використати цей шанс. Тим більше, екстрасенси їм пообіцяли зняти порчу, через яку нібито Оля з Віталиком не мають дітей. То пара їздила на Чернігівщину, то цілителі до них навідувалися у Київ. Здійснювали всякі магічні ритуали. Не насторожило подружжя ніщо, навіть страшний вигляд халупи, в якій у Шаповалові вели цілителі прийом.
Убивця за тиждень викопав могилу
Але вагітність не наставала. Певно, віра в силу екстрасенсів у Зубенків почала слабнути. І тут Оля отримала від когось провокативну есемеску.
– У тому повідомленні йшлося приблизно про таке: «Ти бездітна, а він буде зі мною», – згадує батько. – То Оля знову подзвонила тим магам, що хоче з чоловіком до них приїхати.
Вона й не здогадувалася, що те повідомлення їй відіслала Попівка. А Гордієнко вже тиждень як викопав для неї з чоловіком величезну могилу у чагарнику за пів кілометра від села. Горе-екстрасенси не знали, як інакше Зубенків до себе заманити.
Оля з Віталієм приїхали у Шаповалівку близько полудня. Гордієнко став над ними проводити магічні ритуали, водив їх на кладовище. Тож затрималася пара до пізнього вечора. А перед північчю подружжя розділили. Гордієнко забрав із собою Віталія, аби за селом провести ще якийсь обряд (насправді ж убивця повів свою жертву до заздалегідь підготовленої могили), а Оля залишилася з Попівкою.
Від подробиць, що було далі, кров холоне у жилах. Гордієнко двічі вдарив свою жертву ззаду по голові та шиї. Віталій упав. Тоді кат став шилом колоти йому груди. Молодий чоловік помирав у страшних муках… Аби тіло не вдалося впізнати, маг облив обличчя жертви електролітом. А тоді ще й його всього – якимось розчинником та підпалив. А коли труп вкинув у яму, повернувся в село по Ольгу. Її смерть застала в будинку Попівки.
– Він шилом її в груди колов, – ледве стримуючись, розповідає батько Олі. – Було багато ран. Легені кров’ю затекли…
Мертву жінку загорнули в покривало і винесли з хати. Її вкинули у яму до чоловіка, а тоді обох засипали землею й зверху прикидали сміттям.
До голови Віталія прикріпила фото… свого коханця?
У мертвих Зубенків забрали гроші, золоті ланцюжки та обручки. З Олі зняли ще й сережки. Окрім цінностей, убивці прихопили із собою й ключі від київської квартири своїх жертв. І поки рідні шукали будь-яку інформацію про зниклих дітей, кати встигли «почистити» ще й їхнє помешкання. Звідти винесли усі гроші, які знайшли, ноутбук і навіть парасольку. І спокійнісінько повернулися додому.
Правоохоронці навідалися до Ніни Попівки за шість днів. І вона вказала, де знаходиться могила Зубенків. Коли поліцейські підняли із землі тіла подружжя, побачили, що до голови вбитого киянина прикріплене… фото іншого чоловіка. Як виявилося, це знімок колишнього коханця Попівки, батька її четвертого сина. Жінку одразу ж затримали. Під час обшуку у неї вдома знайшли книги з магії, зошити з різними записами, дерев’яне серце з отворами для свічок, багато чужих фото і різне окультне начиння. Ігоря Гордієнка затримали наступного дня на базі відпочинку в Черкаській області. Відпиратися сенсу не було, тож свою вину чоловік визнав. Навіть показав, куди викинув шило, яким прирік на смерть 28-річних Віталія та Олю. Інструмент убивства поліцейські за допомогою магніту витягли зі ставка неподалік автостанції у Борзні.
За що звели зі світу – з ревнощів чи через гроші?
Суд у цій справі тривав довго. Рідним не вистачило сил та здоров’я приїжджати на кожне засідання, тож представляти свої інтереси доручили адвокату. І навіть коли нещодавно нарешті прозвучав вирок (Ігорю Гордієнку дали 15 років позбавлення волі, Ніні Попівці – 11), душевне полегшення не прийшло.
– За що їх було вбивати? Що вони їм зробили? – стинаючи плечима, сам у себе запитує батько Олі Ігор Костюк. – На суді вбивці сказали, що діти їм проговорилися, нібито збирають гроші на квартиру. Тоді й задумали злочин.
А ще на суді Попівка сказала фразу, яка досі не виходить з голови батьків Олі: «Гордієнку треба була Оля. Як жінка. Для його якихось обрядів»… Може, це й була правда, а може, просто жіночі ревнощі.
– Моя старенька мама дожила до 95 літ. Дав їй Господь такого довгого віку. А Оля молоденькою загинула, – скрушно каже Ігор Костюк.
– Внуків, про яких так мріяли, так і не маєте? – запитую.
– Маємо. Старша дочка вдруге вийшла заміж і недавно потішила нас з мамою первістком. Є заради кого жити.
Наталія КРАВЧУК
ПЕРЕДРУК ЗАБОРОНЕНО!
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!