
Протягом останнього тижня в Україні спостерігається суттєвий ріст готівкового курсу валют: це пов’язано з панічними настроями та «картковим туризмом».
Про це у коментарі ЕП розповів заступник голови Національного банку Юрій Гелетій.
Так, долар в обмінниках подорожчав з 35,2/35,35 грн 5 липня до 37,43/37,65 грн 13 липня.
Тенденція до знецінення гривні почалася у небанківських обмінниках, проте дуже швидко поширилася на банківські. А деякі банки вже встановлюють курс готівкового долара на рівні понад 38 гривень.
Кінець «картковому туризму»
Першою причиною нинішнього стрибка курсу готівкової валюти у Нацбанку називають рішення найбільших за кількістю клієнтів банків зрівняти свої курси за картковими операціями з готівковим курсом.
Цей крок спровокував дефіцит готівкової валюти в Україні, адже «карткові туристи» забезпечували значну частку пропозиції валюти на ринку. Попри це у Нацбанку вітають це рішення великих банків.
«Це необхідний крок для боротьби з «картковим туризмом» – схемою, відповідно до якої громадяни знімали валюту за кордоном за «кращим» курсом і потім продавали її в Україні, й таким чином заробляли», – вважає Юрій Гелетій.
Оскільки експорт в Україні відновлюється повільно, то на оплату розрахунків зі зняття готівкової валюти за кордоном Нацбанк витрачав золото-валютні резерви України. Їхній обсяг у червні продовжував стрімко знижуватися та впав одразу на 9%.
«Відповідно припинення «карткового туризму» сприятиме уповільненню зниження міжнародних резервів, які сьогодні дають змогу безперебійно здійснювати оборонні закупівлі, імпорт продукції, розрахунки за кордоном тощо», – додає він.
Нагадаємо, що з 20 травня НБУ дозволив українським банкам вільно встановлювати курс готівкової валюти. До цього банківський курс не міг перевищувати офіційний більш ніж на 10%. Попри це, частина великих банків залишила курс за картковими операціями на низькому рівні.
6 липня ПриватБанк, а згодом і Монобанк, вирішили встановити за картковими операціями такий же курс, як і курс готівкової валюти.
Що НБУ та уряд роблять для підтримки гривні?
По-перше, 20 травня НБУ дозволив банкам вільно встановлювати курс валют у своїх готівкових обмінниках. Після цього банки почали конкурувати з небанківськими обмінниками і курс в останніх почав знижуватися. Водночас обсяги операцій з торгівлі готівковою валютою між банками та населенням суттєво зріс.
«Це рішення дало результат, й середньоденний обсяг торгів між банками та клієнтами у готівковому сегменті валютного ринку після 20 травня зріс більш ніж у чотири рази порівняно з першими двома декадами травня – до 38 млн дол. США, а в червні – до майже 80 млн дол. США», – підкреслюють у Нацбанку.
По-друге, на початку червня НБУ підняв рівень облікової ставки з 10% до 25% річних. У регуляторі очікують, що після цього гривневі інструменти, такі як депозити та ОВДП, будуть дорожчати та стануть привабливішими для населення. Як наслідок, люди купуватимуть менше валюти і створюватимуть менший тиск на курс.
По-третє, НБУ та Мінекономіки скасували перелік критичного імпорту. Іншими словами, бізнес зараз може купувати валюту для ввезення будь-яких товарів. Щоправда, одночасно Рада повернула на імпорт мита, акцизи та ПДВ.
«Яке відношення має це рішення до готівкового ринку? Частина готівкової валюти на ньому купувалися з метою фінансування так званого «сірого» імпорту, який не входив до переліку товарів критичного імпорту. Зараз бізнес матиме змогу імпортувати будь-яку продукцію, відповідно попит на готівкову валюту поступово знизиться», – пояснив Гелетій.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!