Волинянка однією рукою і вареників наліпить, і банки на зиму закатає
Наші публікації

Волинянка однією рукою і вареників наліпить, і банки на зиму закатає

11 квітня, 12:48
0
0
Сподобалось?
0

Ольга Корнелюк разом із сім’єю проживає у Самарах на Ратнівщині. У шість років права рука у неї завмерла і більше не росла, тільки товстішала. Але жінка змалку трудиться, бо така її тяжка доля.

У 15 років стала господинею, бо мама осліпла

Олина мама четверо дітей народила, троє з яких були інвалідами з дитинства. Поплакала, пожурилася, поїздила з дітками, особливо середньою, Олею, яка мала дитячий церебральний параліч, по лікарнях у пошуках зцілення. Але все дарма.

– Куди тільки мама мене не возила! Тільки про когось почує, і зразу везе, – пригадує Ольга. – Та надія померла, коли мені було років тринадцять. Я тільки в самому Києві була в лікарні аж п’ятнадцять разів, там тричі робили операцію.  Та все безрезультатно. І я більше не захотіла нікуди їхати. Змирилася. Раз Бог дав мені таке здоров’я, хай таким і буде, вирішила. Права рука коротка, не піднімається, нічого не може втримати, пальці не згинаються, але все одно при роботі я дещо спираюся на неї.

У 45 років мама повністю втратила зір. За господиню залишилася 15-літня Ольга з хворою рукою. Поки мама здужала, не дуже заставляла щось робити по господарству. Шкодувала. А коли осліпла, каже: «Дитино, бери і вчися щось робити. Вся надія на тебе…»

– А у нас шість душ, дві корови і свинка з поросятками, різна птиця. На той час я тільки дев’ятий клас закінчила. Ще рідна бабуся по сусідству тоді жила. Вона й порадила переходити на заочне навчання, бо треба комусь працювати по господарству. Коли йшла доїти корів, щоразу молилася. Та й сестра менша стала допомагати, та недовго помічницею була. Померла від хворого серця. А перед тим на той світ пішла і мама. Важко мені жилося, дуже важко. Залишилися брат та батько, які частенько любили випити зайвого. Не життя, а пекло. Інший брат уже був одружений і окремо жив. Правда, батько через трохи привів нову жінку до хати, і вже трохи легше стало – доброю вона була.

Хлопців на ліву руку клала

Ользі вся робота була під силу: і жіноча, і чоловіча. Лівою рукою прала, прибирала, сіна для корів наскидає, з копачкою у городі все поробить, посапає, і напече щось смачненького, і наварить…Навчилася вареники ліпити, банки на зиму закатувати. Це було улюблене заняття. До сімдесяти-вісімдесяти літрів одного салату на зиму закривала!  А ось ліпити голубці довго не вміла, але потім і вони «здалися». Колись же ні машинки пральної, ні води, ні газу в хаті не було. Варила в печі, підігрівала їжу, розтоплюючи грубку… Ольга звикла працювати однією рукою. Одяг купляє тільки з довгим рукавом, щоб ту малу ручку заховати у кишеню. В дитинстві ще й насміхалися ровесники, що одноручка. Та дівчина давала відсіч не лише дівчатам, а й хлопцям, деяких навіть у боротьбі – хто ж сильніший, на ліву руку клала.

– Ліва рука, яка постійно була у праці, вже втомилася і теж не може повноцінно функціонувати. Боліла так, що не сила було жити. Два роки тому зробили операцію. Із сухожиллям була проблема.

Надивившись на п’яних батька та брата, ні про яке заміжжя Оля й думати не хотіла. Сподівалася на Бога: якщо пошле віруючого юнака, то й заміж за нього вийде. Трапився такий, молодший на три роки Володимир з Язавнів, з багатодітної сім’ї. Хороший чоловік. На його плечах тепер усе господарство.  Трактора нажили, поля чимало обробляють.

– Маю хорошого чоловіка, синочка та доньку, які люблять мене і допомагають в усьому, – з гордістю каже жінка. – Тепер я раюю…

Валентина БОРЗОВЕЦЬ


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися