Вбивцю до жертв подвійного вбивства у Луцьку відправив суд?
Наші публікації

Вбивцю до жертв подвійного вбивства у Луцьку відправив суд?

29 липня, 15:56
0
-1
Сподобалось?
-1

Сварки з частим рукоприкладством у квартирі № 38 у багатоповерхівці на проспекті Соборності, 32 у Луцьку, де мешкала сім’я Пилипюків, уже давно нікого не дивували. Сусіди не раз рятували Майю та її доньку Тетяну від побоїв, ховали у своїх квартирах від агресивного чоловіка. Та навіть попри це вони подумати не могли, що Василь здатен на таку жорстокість.

Моторошний злочин на тверезу голову

У ніч на 20 липня у квартирі Пилипюків знову спалахнув конфлікт, який переріс у трагедію. Важко припустити, що мешканці багатоповерхівки нічого не чули. Але, уже звикнувши до криків, плачу та зойків у 38-й квартирі, не прийшли на допомогу й навіть не зателефонували у поліцію.

Натомість після сьомої години ранку 62-річний Василь Пилипюк сам прийшов до однієї із сусідок і сказав: «Викликай поліцію, бо я забив жінку з дитиною».

Коли на місце приїхали правоохоронці і зайшли у помешкання, навіть у досвідчених прокурорів та поліцейських побачена картина викликала шок. Попередньо відомо, що 56-річну дружину Майю Василь зарубав прямо у ліжку. Їй сокирою він майже відтяв голову та понівечив обличчя.

Тіло 22-річної Тетяни, яка чудово вчилася в університеті і мала шанс вирватися зі складних сімейних обставин, лежало у коридорі. Бідолаха намагалася втекти, але батько наздогнав її. Тетяна отримала численні поранення у спину, живіт та груди.

Зазвичай такі жорстокі злочини стають наслідком надмірного вживання алкоголю або наркотиків. Василя Пилипюка одразу доправили на аналіз у наркодиспансер. Як зазначила слідча поліції, котра веде справу, чоловік був абсолютно тверезий, і від цього стає ще моторошніше.

Жінка зо два десятки разів зверталася до правоохоронців

Майя і Василь одружилися у 1987 році. Але злагоди у сім’ї вже давно не було. Вперше суд прийняв заочне рішення про розлучення пари у 2011 році, але пізніше апеляційна інстанція шлюб відновила. У 2015-му Луцький міськрайонний суд повторно (і цього разу безповоротно) розлучив Пилипюків. Але це фактично відбулося лише на папері та тільки загострило ситуацію. Майя працювала в обласному управлінні статистики, а Василь жив на пенсію інваліда ІІІ групи за загальними захворюваннями. Грошей на те, щоб розміняти житло і розійтися, не було. Увесь цей час між подружжям тривали суперечки, суди за аліменти.

Як розповідає знайомий родини пан Віталій, якщо часто жінки терплять сімейне насильство мовчки, то Майя Пилипюк, навпаки, постійно скаржилася на це. До міліції, а пізніше поліції, зверталася разів зо двадцять. Жінка наголошувала, що від дій чоловіка психологічно дуже сильно страждає донька. Але українське законодавство щодо протидії сімейному насильству, м’яко кажучи, ніяке. Жертви залишаються беззахисними. Єдиний вихід для жінок у таких ситуаціях – тікати якнайдалі. У гіршому випадку Василь Пилипюк відбувався кількома годинами громадських робіт. Чоловік почав зносити різний мотлох до квартири.

Лише торік у травні щодо домашнього тирана відкрили кримінальне провадження – після того, як він жбурнув жінці в обличчя металевий предмет, ймовірно, якийсь черговий «трофей» зі смітника, і вдарив доньку. Василь п’ять місяців переховувався від слідства, яке так і не знайшло тоді знаряддя злочину. Чоловік не визнав своєї вини і стверджував, що це дружина і донька не дають йому жити.

Зрештою Пилипюка таки засудили – 14 травня цього року Луцький міськрайонний суд визнав його винним у нанесенні легких тілесних ушкоджень й… оштрафував на 850 гривень.

До жертв чоловіка відправив суд?

Кажуть уже під час розгляду тієї справи у декого з учасників процесу виникли сумніви в адекватності Пилипюка, нібито була навіть думка помістити його у психлікарню.

Останнім часом Василь рідше з’являвся у Луцьку. Нині він зареєстрований у своєму рідному селі Ставки колишнього Турійського району, яке тепер є частиною Оваднівської громади Володимир-Волинського району. Там він теж мав погану славу. У селі кажуть, Василь хоч і не вживав алкоголю, але тримав у напрузі усіх. Займався крадіжками. Ще у квітні місцева поліція завела на чоловіка кримінал за носіння холодної зброї. І тут найцікавіше: Володимир-Волинський суд, обираючи запобіжний захід Пилипюку, відправив його під домашній арешт не за місцем реєстрації, а у Луцьк – до жінки й доньки, яких він регулярно бив.

***

Детальну картину подій тієї страшної ночі ще належить відтворити, адже у перші дні після затримання Пилипюк не давав показів, посилаючись на стресовий стан. Мовчав і на першому суді, лише пошепки відповів на кілька запитань головуючої. Чоловік виглядав спокійним, та коли суддя оголошувала ухвалу про запобіжний захід – почав нервово переминати пальцями кінчики сорочки.

Василя Пилипюка на час слідства взяли під варту. Йому загрожує довічне ув’язнення. А ще на нього чекає психіатрична експертиза. Можливо, якби її провели ще у травні, то вбивств могло б і не бути. Але, якби не склалося далі, двох життів не повернеш.

Насильство в українських сім’ях триває щодня і майже завжди це безвихідь. І так буде доти, доки український законодавець не випише реальне механізми, які б могли зупинити це.

Сергій КРАЙВАНОВИЧ,
м. Луцьк


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися