Днями у прифронтову зону від Луцького ліцею №5 відправився цілий бус новорічних подарунків. Їх власноруч формували учні, батьки та педагоги. Подарунки роздадуть дітям із прифронтових міст та сіл й вони зможуть хоч трошки відчути радість свята.
Новий кровоспинний засіб розробили професори Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького Максим Луцик, Ростислав Стойка та Ростислав Білий. Над його розробкою вони почали працювати ще у 2014 році і через рік препарат був же готовий.
Веніамін Бондарчук з Вінницької області підірвався на міні, коли вивозив поранених у бою побратимів. 20-річний морський піхотинець втратив ногу, але не віру в перемогу.
З Дмитром ми познайомилися у військовому госпіталі. Він потрапив сюди після осколкового поранення й важкої контузії. У перші дні тільки стогнав і кричав уві сні. Але через кілька днів прийшов до тями й розговорився. Служить він бойовим медиком стрілецької роти із позивним Тюмень.
У Луцькому національному технічному університету розпочали виготовляти портативні зарядні станції, котрі згодом передаватимуть для українських військових на фронт. Про це повідомляють Волинські новини.
Голова обласної ради Григорій Недопад передав військовим дві сотні індивідуальних аптечок невідкладної домедичної допомоги, а також мультивітамінні комплекси.
12 червня, на Трійцю, відбулася особлива для 14 ОМБР подія – в одному з міст Донеччини одружилися дві пари військовослужбовців 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого!
У селі Мятин колишнього Млинівського району люди живуть у 45 хатах. Тут немає пошти, магазину і медпункту. Зате на пагорбі над річкою Іква велично височіє Свято-Покровський храм, який не зачинявся навіть у комуністичні часи.
Брати-захисники. В одному підрозділі і навіть на одній позиції на Луганщині служать троє рідних братів зі Львівщини. Олександр, Назар та Максим Гетманчуки до війська пішли добровільно і всі попросилися на фронт.
- Мрію стати мамою… Але найперше, - про те, аби всі ми повернулися живими і здоровими до своїх сімей. Мені пощастило, моя сім’я поруч зі мною, а в більшості побратимів вона за сотні чи тисячу кілометрів…
Лучанин Сергій Добродомов шість років возить допомогу на Схід. З’їздив уже три буси. Він доставляє допомогу не лише військовим, а й гостинці дітлахам, обездоленим, школам, дитячим центрам. На Донбасі його бус зустрічають радісно: «Дєд Волинь приехал!
Цю 85-літню волинську волонтерку добре знають чимало бійців на передовій. Людмила Бомчик зі селища Благодатне, що біля Нововолинська, шиє для них теплі ковдри. Трудиться щодня від світанку до пізнього вечора, аби там, на війні, хлопцям було тепло і пахло домівкою.
Замість медового місяця – розлука на невизначений термін. Молоде подружжя військовослужбовців 14-ї бригади Євгена та Алли Козік поєднала війна на Сході, вона ж і розлучила одразу після весілля. Та своє палке кохання вони бережуть і на відстані у більш, ніж тисячу кілометрів, адже переконані, що справжнім перевіреним почуттям розлука не нашкодить.
«Сьогоднішній злочин, який був скоєний під прапорами різних політичних сил, у тому числі під прапорами політичної сили «Свобода», повинен бути не просто розслідуваний, а покараний.
Боєць із батальйону «Донбас» втратив у бою під Іловайськом ногу, але вирішив повернутися на фронт - бити ворога. Й у нього це чудово виходить. Про це розповідають у своєму відеосюжеті журналісти ТСН.
Мережу сколихнуло фото бійця «Донбасу», який після поранення під Іловайськом, перебування у полоні та втрати ноги повернувся в зону проведення АТО.
«Повернувся, щоб знову служити Батьківщині, народу. Нехай і не на передньому краї, ведений в бій, але з жагою залишатися поруч з побратимами і дочекатися перемоги там, де все і почалося. Честь і хвала!» - написав блогер «Злой Одессит».
Джерело: Високий Замок
Про те, що кожен десятий громадянин України, який прийшов у військкомат у рамках мобілізації, є добровольцем, повідомив заступник начальника управління інформаційних технологій Міністерства оборони Сергій Галушко. Таких на сьогодні – 5 296 осіб. З них чотири тисячі пройшли медичну комісію і були визнані придатними до військової служби. Їх вже спрямували у навчальні центри та центри перепідготовки.