Зворушливий лист-подяка жінці з Волині, яка зуміла стати матір’ю і подругою напівсироті

Як зараз пам’ятаю – йшов урок української мови. Враз у двері хтось постукав, і Алла Леонідівна, вчителька, вийшла. А повернулася в клас блідою, як стіна. Важко обперлась об дошку, навіть не помітивши, що та списана крейдою. Дивилася чомусь тільки на мене.