Тег: «невигадана історія»

Зі світу звели… кошенята на груші

Зі світу звели… кошенята на груші

15 березня 2019, 14:05

Дід Гриша останнім часом дуже подався. Здавалося, час не лише зморшками боронував обличчя, а й страшенно порубцював його душу. Став зовсім мовчазним, відлюдькуватим. У побляклих очах не світилося життя. Був першим жартівником  на селі Замолоду Гришка був першим веселуном на селі.

Прийшла коханка до жінки…  чоловіка забирати

Прийшла коханка до жінки… чоловіка забирати

3 березня 2019, 09:20

«Поїзд «Сімферополь-Київ» прибуває на третю колію. Стоянка – п’ять хвилин», – пролунав чарівний жіночий голос з динаміка. «Ху-у, встиг», – зітхнув з полегшенням Роман. В одній руці він тримав букет троянд, в іншій – морозиво.

Узяла до себе в дім хворого сироту

Узяла до себе в дім хворого сироту

22 лютого 2019, 14:37

А як сама злягла – опинилася в інтернаті Коли Інні запропонували роботу вчителем у школі-інтернаті, вона з радістю погодилася. Ще б пак: тільки закінчила інститут – і одразу отримала непогану посаду. Тоді й не думала, що той сиротинець змінить її долю.

Хотіла невістку – городську та вчену

Хотіла невістку – городську та вчену

17 лютого 2019, 10:44

Про колгоспну бухгалтерку Зою Семенівну в селі казали: «Їй палець в рот не клади, а то відкусить!» Була жінкою вольовою та вредною. Чортів давала вдома й на роботі. А що вже вислухав син, коли заїкнувся, що одружуватися буде на сусідській дівчині!  «Тобі селючка не пара!

Дві невістки вижила, третю – прийняла

Дві невістки вижила, третю – прийняла

3 лютого 2019, 09:31

Світлана з чоловіком підібралися під стать один одному: обоє мали підприємницьку жилку. Микола подався на базар торгувати, а вона зайнялася куховарством і помаленьку дійшла до кількох власних кафе та їдалень. Тож 15-річчя свого єдиного сина Ігоря вони святкували вже у новому великому будинку.

Познайомилася по Інтернету... зі своїм першим коханням

Познайомилася по Інтернету... зі своїм першим коханням

27 січня 2019, 17:19

Вони жили у невеликому містечку, де всім про всіх усе було відомо. Тож коли Аня зустрічала посеред вулиці знайомих, вони неодмінно цікавилися, як справи у Віктора: що пише, коли приїде. Всі знали, що як тільки хлопець прийде з армії, вони одружаться.

Зцілилася водою з… калюжі

Зцілилася водою з… калюжі

20 січня 2019, 07:06

Цей незвичайний випадок стався майже сто літ тому в Рожищенському районі. То був час, коли у 1930-х роках ще мирно та дружно жили на Волині українці, поляки та євреї і навіть гостювали один в одного на Різдво. Цю історію старожили довго пам’ятали і передавали наступним поколінням.

Колядники врятували бабу від будинку пристарілих

Колядники врятували бабу від будинку пристарілих

13 січня 2019, 16:41

«Ра-ду-йся, ой, радуйся, зе-е-емле, Син Божий народився…» Бабця Галя підтягувала відому колядку разом з телевізором. Там йшов різдвяний концерт. Співала і плакала, бо вже давно у її хату на хутір ніхто не приходив віншувати.

Всиновила... циганча

Всиновила... циганча

23 грудня 2018, 13:49

Бо не мала ні щастя, ні радості, лишень одні біди та смерті Тітка Зеня змолоду була дуже балакуча і жартівлива. Мала добрий характер, бо навіть коли й зчинялася з ким сварка, завжди переводила все на жарт, і за кілька хвилин наставав мир і спокій.

Сім’ю возз’єднала війна

Сім’ю возз’єднала війна

19 грудня 2018, 11:56

Алла з Петром давно жили як сусіди, хоч офіційно називалися подружжям. Він мав свою кімнатку, вона – свою. Алка завела коханця на роботі, а Петро шукав рятунку в горілці. І якось на п’яну голову прийшла несподівана думка: піти контрактником в АТО.

Поєднало… кладовище

Поєднало… кладовище

10 грудня 2018, 16:15

За жвавою веселою щебетухою Люсею Петро упадав ще зі школи. Та був сором’язливим, тож лише спостерігав, хто проводить дівчину додому з клубу, хто запрошує її на танець, бо сам не наважувався. Коли пішов в армію, страшенно мучився невідомістю. Знав: така красуня у дівках не засидиться.

Провчила чоловіка-зрадника

Провчила чоловіка-зрадника

7 грудня 2018, 12:20

Тома вилетіла з під’їзду і зі всіх ніг побігла подалі від дому. Їй хотілося кричати, рвати на собі волосся. Але вона тільки мовчки втирала долонею сльози, які котилися з очей. «Наволоч! Скотина! Як він міг?!» – крутилося у голові.

В одній аварії кохання втратила, в іншій – знайшла

В одній аварії кохання втратила, в іншій – знайшла

25 листопада 2018, 11:01

Уже сім років у шлюбі Натка почувалася найщасливішою у світі. Від подруг не раз чула нарікання на своїх благовірних, а про свого Вову ні слова поганого сказати не могла. Бо й справді вони жили душа в душу. Вова був на дванадцять років старшим за неї.

Хотіла сина відбити від вагітної невістки, а наробила біди

Хотіла сина відбити від вагітної невістки, а наробила біди

18 листопада 2018, 10:05

Часто матері вважають: якщо народили дітей, то мають особливе право радити, підказувати, а найгірше – втручатися у життя своїх кровинок. І виправдовують своє бажання керувати тим, що надто турбуються про долю дітей.

Безногий жених

Безногий жених

4 листопада 2018, 09:31

Андрій закохався у Юлю з першого погляду. А хіба можна було не помітити ці бездонні сині очі та довгу косу? Вона була милою та спокійною, хоча знала собі ціну. Тому навіть і не глянула на кирпатого, у веснянках та із солом’яним волоссям хлопчину.

Відьмине прокляття   забрало у дітей батьків

Відьмине прокляття забрало у дітей батьків

28 жовтня 2018, 11:54

Двічі чоловіки кидали Оксану ще до народження дитини. Третього вигнала сама. Їй довелося скитатися по чужих домівках, братися за найбруднішу роботу. І тільки через роки молода жінка дійшла розуміння, що всі її біди через прокляття відьми.

Привів до своїх сиріт стару дівку – і сам пішов на фронт

Привів до своїх сиріт стару дівку – і сам пішов на фронт

16 жовтня 2018, 14:49

Марія щодня падала на коліна перед іконами, щиро молилася за здоров’я свого солдата Івана, який воював на фронті. Просила у Бога, щоб вернувся додому цілим та неушкодженим. Лягала і вставала з думкою про чоловіка: як він, бідний та нещасний, на тій війні?

Від кохання красуню лікували у психушці

Від кохання красуню лікували у психушці

7 жовтня 2018, 10:33

Злата завжди йшла сільською вулицею, ніби сценою. Спинку тримала рівненько, голову – високо-високо, що й не помічала часом односельчан, а якщо й помічала, то ігнорувала і «добрий день» нікому не казала.