Трапилося це з Миколою Ткачуком із села Залісці колишнього Рожищенського, а нині Луцького району, – простим сільським вчителем. Він був ще парторгом, директором школи. А головне – талановитим, непересічним поетом. У нього вийшли три поетичні книжки. Дуже цікаві і самобутні. І раптом – біда.
Пісні «Волинь моя», «Мої ясени» одразу після народження стали відомими і пішли у люди. Їх співають на вечорницях, ювілеях, хрестинах, весіллях, у полі, в ресторанах. Написав ці незабутні твори, які прославляють Волинський край, самородок з Горохівщини, наш геній Степан Кривенький. Окрім того, музикант віртуозно грав навіть на перевернутому догори інструменті! Вмів і на фортепіано, цимбалах, сопілці, бандурі, саксофоні, гітарі, скрипці, трубі. І навіть іграшкове піаніно в його руках звучало як справжнє!
Найкращі свої вірші написав в онколікарні
…Молодим спеціалістом після захисту дипломної роботи приїхав Степан Будний додому – у рідне містечко Струсів, що на Тернопільщині. Провідав матір, з якою так рідко бачився під час навчання в університеті.
Недавно виповнилося п’ять років, як не стало на цій землі поета, журналіста Олега Потурая. Після закінчення факультету журналістики він працював у кількох газетах, редагував Ківерцівську районку, очолював волинську обласну письменницьку організацію.
Дій активно!
Вірші Миколи Курилюка із села Дубечне Старовижівського району залюбки друкує газета «Вісник+К». У творчому доробку поета і гумориста п’ять книг.