Те, що творять на окупованих українських територіях російські загарбники, викликає жах і лють водночас. Грабують, катують, переслідують, а ще вивозять мешканців окупованих сіл та містечок до росії, крадуть наших дітей, щоб виховати з них манкуртів без роду і племені.
Коли їдеш у поліські райони Волині, вражаєшся, скільки полів стоїть у воді, хати оточують мініозерця. Правда, місцеві жителі звикли до підтоплень навесні. Особливо страждають села поблизу великих річок.
У ці дні на рiчках басейну Прип’яті знову почав зростати рівень води. За попередніми прогнозами Укргідрометцентру, ситуація триватиме до 7 квітня. Очікується ріст на 10–70 сантиметрів над поточними рiвнями з подальшим затопленням заплави.
На Волині, Рівненщині, Житомирщині тривають тактико-спеціальні навчання підрозділів НГУ, ДПСУ, НПУ та ТРО «Північний буревій-2022». Заходи проходять у регіонах, які межують з РБ.
Про це повідомили в МВС України.
Усі ми пам’ятаємо казку про те, як Баба Яга хотіла підсмажити у печі Івасика-Телесика. А виявляється, дітей і насправді запікали на Житомирщині, Чернігівщині, Волинському Поліссі, в білоруській та російській глибинці. І не тільки багато століть тому, а й за радянських часів.
У селі Заліси Заболоттівської ОТГ на Волині стоїть древня церква святої Параскеви. Парафію очолює молодий священник Валентин Касянчук. Він зумів настільки згуртувати громаду, що разом проводять і свята, і будні.
На Волинському Поліссі досі є незвичайні давні звичаї. У селі Смідин колишнього Старовижівського району у післявеликодній тиждень селяни збираються на вулиці і «гріють мерцям ноги». Так робили за діда-прадіда, так роблять і тепер.
Матчем між «Поліссям» та «Волинню» розпочався 24-й тур української першої футбольної ліги. Навіть сенсу немає розмірковувати про те, за чим до Житомира їхала Луцька команда. Необґрунтовані втрати очок у кількох попередніх матчах помітно віддалили лучан від омріяної мети підвищитися у класі.
Український дідух, який споконвіку займав чільне місце в оселі на Святвечір, вважався символом доброго врожаю, багатства та оберегу роду. Його робили з першого зажинкового чи останнього обжинкового снопа. Ставили на покуті й не виносили до Водохреща! На Поліссі ця традиція зберігається.
«Я нарешті зустрів свою сім’ю!» – написав щасливий Андре Вам Бік з Бразилії у соцмережах. Його корені – з волинського села Смідин Старовижівського району.
Полісся називають європейською Амазонією не лише через його велику площу, а і через розмаїття біологічних видів. Але зовсім скоро ця унікальна місцина може зазнати непоправних втрат.
У Старій Вижівці її жартівливо називають Надею-морячкою. Киянка навчалася на юридичному факультеті в Академії праці та соціальних відносин у столиці, коли подруга, з якою товаришували у виші, запросила дівчину на Волинь.
Глобальне потепління вже проявило себе в Україні – Полісся та північні регіони країни за кількістю опадів перетворюються на степову зону, таку як Херсонщина.
Волинське Полісся нині стало дибки – люди проти, щоб біля їхніх сіл комунальне підприємство «Волиньприродресурс» видобувало бурштин. Свою позицію на громадських слуханнях висловили жителі сіл Деревок Любешівського району, Тоболи та Пнівне Камінь-Каширського і Галузія Маневицького.
Малородючі землі волинського Полісся зацікавили інвестора з Рівненщини – Петра Троцького і він має намір вкладати кошти в розвиток цих територій. Про це пише сайт Департаменту агропромислового розвитку ОДА.
Більше 10 років розпайовані землі жителів сіл Соломіївської сільської ради Дубровицького району стояли у запустінні. Ґрунти тут бідні, сіяти щось людям було невигідно. На необроблених гектарах стали рости кущі і дерева. Все змінилося цього року – на Полісся зайшов австрійський інвестор.