У різних країнах Європи українці, які тікали від війни, знайшли прихисток. Хтось потрапив у хороші житлові умови, хтось – у гірші. Коли не вистачає соціального житла, біженців селять навіть… у наметах.
25-річний волинянин-сирота пробує відвоювати соціальне житло, яке йому надали після закінчення інтернату. Будинок для нього і його друга виділили у селі Веселе. Та ситуація, в якій опинився чоловік, каже, геть не весела. Два роки перебував у в’язниці, а повернувшись в, як він вважав, свою хату, побачив, що там живуть інші люди.
Два місяці тому історія 18-річної вагітної сироти із Волині, яку поселили у соціальне житло без світла, газу, води та пічного опалення, у якому донедавна спав безхатько сколихнула всю область. Чи вдалося зрушити з мертвої точки житлове питання молодої жінки?
Важко уявити чиновника, який після роботи поспішає… на іншу роботу – у нічну зміну рятувати людські життя у ковідному шпиталі. І навіть у суботу та неділю він одягає білий халат і продовжує працювати лікарем.
Без світла, газу, води та пічного опалення, а по закутках – ганчір’я, на якому донедавна спав безхатько. Саме в таке соціальне житло на території однієї з волинських громад заселили 18-річну дівчину-сироту, яка, до того ж, чекає на дитину.
Луцька районна рада запроваджує проект «Соціальне житло», який передбачає надання житла для освітян, медиків, дітей-сиріт, людей, які опинилися в скрутних життєвих обставинах.
У 2017 році Волинська область вперше отримала субвенцію із Державного бюджету в розмірі 3 мільйона 337 тисяч 600 гривень на придбання житла для дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування. За ці кошти придбали 7 квартир та 1 житловий будинок для 13 дітей вищезазначених категорій.