Викриття цієї багатодітної родини прозвучало, як грім серед ясного неба: у росії винесли вирок священнику, який систематично ґвалтував своїх прийомних дітей. Настоятель відомої обителі милосердя був найбагатодітнішим батьком в країні.
До львівського дитячого будинку евакуювали шістнадцять сиріт з Луганської області. Над ними шефство вирішили взяти військові. Найперше взяли під духовну опіку. Так курсанти академії сухопутних військ стали хрещеними батьками для діток з Донбасу.
Жахлива трагедія сталася в родині Дубовців з Олевської громади, що на Житомирщині. 7 грудня цього року чоловік з дружиною загинули, повертаючись лісовою дорогою із села Сущани в Копище, розташоване за кілька кілометрів від кордону з Білоруссю.
У Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій роз’яснили, як оформити щомісячну грошову допомогу у розмірі 5000 гривень, котру надають неповнолітнім дітям-сиротам війни.
Священник Олексій Філюк добре відомий на Тернопільщині. Його обирали і «людиною року», і «духовним наставником» краю. Бо не цурається ніякої праці. Він і в церкві служить, і будинком культури завідує, і має посаду в агрохолдинзі. А ще в інтернеті читає проповіді та веде… уроки кулінарії!
17-річна Анастасія Богуславська з міста Здолбунів навчається в одному з Рівненських вузів і стане майбутнім економістом. Після того як її рідного тата, кадрового військового, забрала війна у 2014 році, а три місяці тому померла мама, дівчина стала мамою для своїх молодших братика Владислава та сестрички Іринки 12 та 13 років.
Сьогодні всиновленими можуть бути 13 вихованців Волинського обласного будинку дитини. Однак охочих забрати цих дітей немає, хоч черга на всиновлення велика.
Ковельський приватний нотаріус Наталія Козоріз ще змалку вирішила, що у житті вона досягне всього сама. І зробила це! Ще й чудово зуміла поєднати кар’єру з народженням двох донечок, як то кажуть, для себе.
Альбіна Деревянко з Володимир-Волинського району довго і наполегливо боролася за те, щоб забрати дітей у доньки, яка захотіла жити своїм життям. Тепер ріднішої людини у чотирьох сиріт немає.
70-річна пані Надія з Острога самостійно виховує 3 онуків та тримає чимале господарство. Дев'ять років тому діти втратили маму, яка тривалий час хворіла. Через п'ять років пішов із життя і їх тато.
– Вставайте, мамо! Танюші вже нема… – почувся у трубці приглушений, ніби з якогось підземелля, голос зятя.
– Що ти мелеш, Васю?! Перепив учора, як доньку обмивав?
– Тільки з роддому дзвонили. Кровотеча у Тані вночі почалася, – уже плакав по той бік слухавки зять.
«Не та мама, що народила, а та, що виховала», — каже народне прислів’я. Те саме можна сказати про Марію Бакун зі села Суходоли, що на Бродівщині. Її життя змінилося вісім років тому. Маючи трьох власних дітей — Ярослава, Миколу і Олесю, пані Марія, одужавши після незначної хвороби, дала собі слово: взяти зі сиротинця дитину. Дуже хотіла, щоб це була дівчинка.