Любові Погонюк (у дівоцтві Піддубій) зі Здолбунова на Рівненщині нині 91 рік. У 14 років вона мешкала у селі Кунин і стала зв’язковою УПА, а в 15 її заарештували й, після катувань, відправили у табори на 10 років заслання без права повертатися додому.
У публікації «Останнього повстанця Волині підступно вбив побратим» ми розповідали про крайового провідника УПА Степана Лінника із села Підгаття тодішнього Колківського району.
На Рівненщині у колишній Здолбунівській в’язниці, де зараз розміщений краєзнавчий музей, відтворили страви, які колись готували у лісах вояки УПА. За розробку меню погодився взятися Сергій Солдаткін, який входить до рейтингу найкращих шеф-кухарів України.
У популярній повстанській пісні «Ой там у лузі, там при дорозі червоні маки розцвіли» оспівується подвиг трьох братів з Прикарпаття, які героїчно загинули за волю України. Є припущення, що вона була присвячена реальним подіям і людям.
Нині завдяки архівним документам відкривається чимало подробиць про незламних патріотів, котрі не склали зброю навіть через багато літ після закінчення Другої світової війни. Серед них – провідник УПА Колківського району Степан Лінник, псевдо «Рижий» і «Сергій».
Встановлені їхні імена через 78 років Ось уже одинадцять літ перед Покровою працівники редакції «Вісника+К» їдуть на кладовище колишнього села Волосівка, аби вклонитися могилам повстанців, які тут поховані.
10 жовтня о 14 годині відбудеться освячення пам’ятника повстанцям УПА у селі Волосівка (поблизу села Ловище) Ковельського району Турійської громади. Редакція «Вісника+К» на місцевому кладовищі встановила пам’ятник повстанцям, але їхні імена досі були невідомі.
Шановні волиняни! Звертається до вас Євген Дзюба з міста Сватове Луганської області, автор проєкту «УПА очима східняка». 14 фільмів можна переглянути в «Ютубі» за адресою: «УПА – очима східняка», або https://www.youtube.com/channel/UCPiKXA_wp-nC8tRxiO4kOA): – «Волинь – 5 травня 1943 р.
На сільському кладовищі села Хрінники колишнього Демидівського району є братська могила. Уже при незалежній Україні тут перезахоронили вояків УПА, які загинули від рук енкаведистів. До того їх могили були розкидані по лісах.
Події 1943–1944 років в історії України отримали назву Волинська трагедія. Вона сталася у час, коли тривала Друга світова війна, й показала: окрім гітлерівців та совєтів, ворожо до нас ставляться й поляки.
Під час Другої світової війни Українська повстанська армія воювала на три фронти: проти радянського режиму, німців та поляків. І боролася за створення Української незалежної держави. Прийнято вважати, що засновано УПА у жовтні 1942 року, проте повстанці з’явилися раніше.
Сьогодні, 12 липня 2021 року, приймає своє 95-річчя мешканка села Рованці Боратинської сільської ради Луцького району, учасниця українського національно-визвольного руху 40-х років ХХ століття Семенюк Марія Миколаївна.
Жителька селища Цумань Луцького району Волині Валентина Жабська уже багато літ з різних джерел збирає інформацію про свого тата, якого схопили чекісти влітку 1944-го. Таємницю про загадкового чоловіка мама забрала у могилу Жінка показує сімейний портрет у дерев’яній рамці.
6 червня українські журналісти відзначають своє професійне свято. Але наша сьогоднішня розповідь про ту, хто закладав підвалини нашої непростої професії у найскладніші часи боротьби за українську незалежність. Олександра Паєвська – референт пропаганди Окружного проводу ОУН на псевдо Орися.
21 квітня відзначає 94-й день народження надзвичайно мужня жінка, зв’язкова УПА, політв’язень, жителька села Скулин Ганна Зелена (у дівоцтві Абрамчук).
Нещодавно наш тижневик одержав листа зі США. Автор відзначив поважний ювілей – йому виповнилося 95 літ, а його обраниці – 83. Він наш земляк, волинянин, уродженець села Люб’язь Любешівського району. Під час Другої світової війни вояка УПА доля закинула спочатку в Німеччину, а потім у США.
Про повороти долі лейтенанта вермахту Андрія Волкова, якого нацисти засудили до розстрілу, а совєти – до 25 років таборів, треба знімати кіно. Не менш драматична історія його дружини Ольги Боровик. Активну учасницю повстанського руху на псевдо «Зірочка» запроторили на каторгу у Воркуту.
Леонід Стречень родом з Краснодуб’я на Ковельщині, але мешкав у Львові. Він розшукував Людмилу Яцину з Журавлиного майже шістдесят років. Колись вони разом навчалися у старокошарській школі.
