Ще донедавна пересадку внутрішніх органів хворі, які мали особливі проблеми зі здоров’ям, називали фантастикою. Багаті могли собі оплатити операцію за кордоном, а селяни навіть до Києва боялися їхати, бо не мали з чим.
– У нього був позивний Червень. Я познайомився з Андрієм, коли загинув наш побратим друг Сєвєр із міста Суми. Молодого пацана розірвало на три частини, а впізнали тільки по татуюванню на руках «Слава Україні!» і «Героям слава!», – розповідає Бористень.
Познайомившись з цим чоловіком, наш журналіст Костянтин Гарбарчук спершу розгубився, бо, попрацювавши 25 літі, не знав, як писати про Назара Опришка. Вмістити долю 29-річного чоловіка у звичайну газетну публікацію просто неможливо. Ще з малечку хворіючи на цукровий діабет Назар у 2013 році був серед найактивніших учасників Майдану, вже там отримав першу контузію, а наступні 5 років провів на війні. Й бюув би там досі, якби через важку форму діабету не відмоили нирки. Рятували його з того світу уже двічі - мама та бійці-добровольці з Чечні. Все це гідне пера письменника або й екранізації у кіно. Ми ж вирішили видати серію публікацій про Назара Опришка.
