У перші дні збройного нападу російського агресора ковельчани Іванна та Роман Котелюки записалися добровольцями в 54-й батальйон 100-ї бригади територіальної оборони. А своїх діток – п’ятирічного Олежика і чотирирічну Олесю – залишили на бабусю.
Першою пішла воювати дівчина
60-річна Світлана зі Сторожинецької громади Чернівецької області «Мати-героїня». Вона виховала дев’ятеро дітей. Двоє наймолодших навчаються у школі, а троє нині воюють на передовій. Мати щодня чекає від них дзвінка і молиться, щоб найшвидше закінчилася війна.
Ліки, харчі і навіть кутю та дідухи
Голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Волині Руслан Хомич із села Кроватка Луцького району разом із однодумцями з перших днів російської агресії з 2014 року допомагають Збройним силам України.
Найвищу нагороду отримав молодший сержант Ігор Тимощук
Перед Новим роком президент України побував у найбільш гарячій нині точці війни – в Авдіївці. Там, у темному бліндажі, він нагородив воїнів, які на межі людських сил тримають це українське місто.
Артем Ротмістренко із Підгайців Луцького району помер від поранень під час евакуації у вересні 2022-го року на Херсонщині. 1 січня 2024-го на передову поїхав реанімобіль для евакуації поранених військових. Його купила мама загиблого воїна Віра Ротмістренко.
У 40 років Марія Неведюк із села Городище Луцького району народила дванадцяту дитину. Ніхто ніколи не чув, що вона не справляється з ними чи жаліється, що важко. Нині до багатодітної мами додався й інший статус: вона вже бабуся.
Молиться за них і мріє, коли всі зберуться за святковим столом
Надія Вікентіївна Яручик – мати-героїня із села Вічині Луцького району. Кожної миті чекає вісточки з війни від своїх захисників – двох синів, двох онуків та зятя.
Люди завжди хочуть хоч на мить зазирнути у своє майбутнє. Особливо ці бажання загострюються наприкінці року, що минає. Українців у цьому плані цікавить лише одне питання: «Коли закінчиться війна?» «Вісник+К» зібрав передбачення щодо цього астрологів та відунів.
31 грудня 2022 року стало другим днем народження для спортсмена з Чернігова, майстра спорту з кікбоксингу Олексія Анулі. Саме в новорічну ніч закінчилося його пекло і ще 139 українських військових, яких звільнили з полону.
Олег Богуцький з міста Городок на Хмельниччині. З першого дня війни пішов у військкомат, щоб захищати рідну країну, свою родину та маленьку донечку. «Якщо будемо всі сидіти вдома, ховатися, то хто ж буде нищити ворога?» – так пояснював свій вчинок. Дружина та донечка постійно молилися за нього.
Як волонтери з Фінляндії допомагають ЗСУ
Ярі та Сусу – подружжя з Фінляндії. Але зачувши слово путін, одразу видають: х… ло. З початку повномасштабної війни вони активно долучилися до волонтерства, бо з розповідей старших родичів знають, що таке російська агресія.
Другий рік поспіль українці змушені зустрічати різдвяно-новорічні свята в умовах воєнного стану з обмеженнями та комендантською годиною. Під забороною на Різдво та Новий рік залишаються масові заходи. Проте місцеві влади вирішили все ж трішки підняти людям настрій.
Львів.
У жовто-сині національні стяги із чорними стрічками вбрався Млинів минулої п’ятниці. Тут хоронили двох воїнів, двох Андріїв. Один – корінний млинівчанин, другий приїхав захищати нашу землю із далекої Шрі-Ланки.
Щоб зберегти пам’ять про Героїв, родичі за власні кошти видали про них книгу
Нещодавно у видавництві «Вісника+К» вийшла книга «10 вересня. Ціна свободи».
Перед цим вони мусять пів року вбивати українців
Правозахисники стверджують, що з російських колоній на війну поїхали не менше 40 тисяч ув’язнених. Пригожин вербував їх особисто. Обіцяв, якщо не вб’ють на фронті за пів року, – амністію і волю. Тепер росією гуляють жорстокі вбивці і маніяки.