З початком повномасштабної війни путін звернувся до своїх громадян допомогти викорінити «негідників та зрадників». І вірні йому піддані з ентузіазмом взялися за роботу та стали строчити доноси на своїх співгромадян.
Уродженець Тернопільщини Ігор Вітенько працює завідувачем відділення у клініці в Бельгії. Починаючи з 2014-го, медик неодноразово приїжджав на Батьківщину поділитися досвідом з колегами.
Цікава подія сталася у 100 Волинській бригаді територіальної оборони. 36-річний військовослужбовець Дмитро запропонував серце і руку 63-річній Галині. Вже навіть зробили весілля. Жінка має групу інвалідності. Тепер військовий має звільнитися з лав ЗСУ, щоб доглядати за нею.
Чотири ікони знайшли наші військові у майже вщент знищеному Бахмуті. Як розповіли у Львівській обласній раді, військовослужбовці підрозділу швидкого реагування «Шквал» групи Сил спеціальних операцій отримали наказ облаштувати спостережний пункт в будинку, де міг базуватися ворог.
Петро Лавров із села Глушків Городенківської громади, що на Івано-Франківщині, з тих чоловіків, які не кричать про свій патріотизм. А коли країні трудно – допомагають. Він був на Майдані.
Невеличке село Степова Долина, що неподалік Миколаєва, майже дев’ять місяців перебувало під нещадним вогнем окупантів. Усі люди виїхали, а їхні оселі знищені. Та коли його звільнили, місцеві почали повертатися до руїн.
На війні поліг захисник України Олександр Старжинський, 1990 року народження. Про трагедію повідомив Нововолинський міський голова Борис Карпус.
«Висловлюю щирі співчуття сім’ї та побратимам Героя. Вічна йому пам’ять.
Сьогодні попрощалися із загиблим у війні з російськими окупантами 31-річним Віталієм Петруком з Луцька.
Про це повідомив на своїй Фейсбук-сторінці міський голова Ігор Поліщук.
Віталій Петрук, 13.03.1992 року народження, проходив військову службу за контрактом з 1 лютого 2022 року.
Молодь з прифронтових сіл на Чернігівщині, Сумщині давно повиїжджала у безпечні місця, а пенсіонери не хочуть залишати своїх осель. «Де народилися, там і вмремо», – так зазвичай кажуть. Звичайно, їм допомагають волонтери, а от медичної підтримки немає.
Під час воєнного стану призовний вік становить від 18 до 60 років. Проте немало батьків прагнуть відправити своїх 17-річних синів за кордон, щоб уберегти їх від мобілізації. Однак не всім 17-річним хлопцям дозволяють виїжджати.
Жителі Луцької громади 6 червня прощатимуться з 48-річним військовослужбовцем Сергієм Герою. Він помер 30травня цього року у Кременчуцькій міській лікарні № 1 від поранень, отриманих під час виконання бойового завдання.
Про це повідомила Луцька міська рада.
Лучанин Сергій Володимирович Гера, 26.
Вражаючі фото з-під Бахмута опублікував журналіст Богдан Кутепов. Він проїхався лісосмугами, де після боїв залишається чимало особистих речей і спорядження військових.
На початку повномасштабного вторгнення росії в підрозділи територіальної оборони прийшли добровольцями сотні тисяч українців. Крім чоловіків, записалося чимало й жінок.
На трасі Київ-Знам’янка Черкаської області вже понад рік працює солдатське містечко, яке облаштували місцеві вчителі. У ньому бійці, які повертаються чи їдуть на фронт, можуть смачно і безкоштовно пообідати, випити кави або просто відпочити.
Захисника України поховали у рідному селі Світязь Ковельського району 29 травня.
Панахиду провели у селищі Шацьк. Віддати останню шану Героєві прийшли сотні людей. Романа Прокопчука відспівали у місцевому Петро-Павлівському храмі.
Царство Небесне і низький уклін нашому захисникові!
Коли минулого року почалася війна, люди в паніці залишали свої будинки, забирали дітей і їхали у невідомість. Одні вистоювали черги на кордонах, а інші шукали прихистку у Західній Україні. Приймали їх у гуртожитках, освітніх закладах, милосердні господарі свої будинки віддавали.
Однокімнатну квартиру 82-річна Валентина Мініна із селища Озерне під Житомиром перетворила на майстерню. Від підлоги до стелі кімнату пенсіонерки заповнили пакунки із синтепоном, тканиною та вже готовими подушками для відправлення військовим.
На третій день великої війни Ренат Руденко із села Даньківка Іллінецької громади Вінниччини заявив, що піде захищати свою країну. Почувши це, його тато Ігор сказав, що не пустить сина одного і стане до лав ЗСУ поруч з ним, аби оберігати. Більше року батько і син били ворога, прикривали один одного.