Розшукала матір, яка залишила її в пологовому
Невигадана історія

Розшукала матір, яка залишила її в пологовому

12 липня 2020, 22:35
0
0
Сподобалось?
0

...Від автобуса вона йшла ще п’ять кілометрів пішки. Чужа жінка вела її до мами. П’ятнадцять років чекала на цю зустріч, а тепер серце ладне вискочити з грудей. Мама... Як зустріне, що скаже? Щось же вона мусить сказати, має пояснити, чому залишила своє дитя в пологовому будинку? Мати часто снилася Каті. А тепер, коли залишилось ще трішки, і вона її побачить – стало страшно…

В інтернаті діти знущалися над рудою дівчинкою і дражнили «Катя Чилі» через густе, як у відомої співачки, волосся. А ще у неї був поганий зір, і вона майже не бачила. В Україні об’їздили всі клініки, проте ніхто не брався за операцію. Якось в інтернат приїхала волонтерка зі США Мерилін. І руде дівчисько в окулярах так запало в душу заокеанській гості, що вона почала опікуватися Катею. Надсилала листівки, посилки. Хоча в американки було троє дітей, восьмеро онуків, жила сама, без чоловіка, але продовжувала займатися благодійністю. Одного разу вона визволила Катю з психлікарні. Слабшого завжди діти товчуть, а потім його і винним роблять. Так і з Катрусею сталося. Хто зна, як би склалася доля дівчинки, якби не Мерилін. Вона забрала її до США, оплатила дороговартісну операцію на очах, яка повернула зір. І Катя стала бачити без окулярів. Мерилін же просила її про одне – щоб не повторила долю своєї матері...

…І ось вона їде до мами. Якось дівчину відправили на оздоровлення в санаторій, де вона познайомилася з однією жінкою. Виявилося, що тьотя Єва родом з того села, звідки була Катина ненька.

– Дитино, та я ж знаю твою маму! – вигукнула вона схвильовано.

Жінка пообіцяла поговорити з нею і привезти доньку в гості. На Великдень. І ось вони йдуть пішки п’ять кілометрів, а Катрусине сердечко б’ється у грудях, як зранене пташеня. Поки дійшли, уже настала ніч. Єва веде її до якоїсь хати, а дівча проситься:

– Тьотю, давайте завтра прийдемо. Вже ніч, пізно…

– Дитино, ти ж хотіла цього… Не бійся.

Підійшли до невеликої хатинки, у якій не горіло світло. Єва постукала:

– Ніно, відчиняй! Дочку привезла!

За дверима хтось завовтузився... За мить вони відчинилися, й на порозі постала заспана жінка в майці. Це й була її мама...

Чужа жінка обняла дівчину, а та аж здригнулася, хоч і не відштовхнула. Невідомий чоловік теж поцілував. Це новий мамин співмешканець і батько її сестрички Тані.

– Доню, може, ти залишишся у нас ночувати? – проказала стиха мати.

Катя промовчала. Подивилася на тьотю Єву й прошепотіла:

– Скажіть, що я не буду у них сьогодні ночувати, а завтра прийду...

Мама раптом зайшлася плачем:

– Ти мене покидаєш?!

От тоді Катю й прорвало! Весь біль і розпач, що тримала в собі всі ці роки, хлинув з потоками сліз, яких вона більше не соромилася. Це вона, виявляється, її покидає, а не мама покинула п’ятнадцять років тому?! Єва хутенько забрала ридаючу дівчину з хати і повела до себе…

 Наступного дня мама знову плакала і причитала:

– Бог мені більше не простить, що я тебе кинула!

– Я тебе вже простила. І Бог простить, – промовила донька.

Вона так і не запитала у матері, чого та покинула її у пологовому. Хоча що питати – і так було зрозуміло. Ніна пиячила, жила неправедно, й небажана дитина їй була не потрібна. Потім Катя ходила у гості до бабусі Ксені, до тіток. У мами була велика родина в селі. Прощалися зі сльозами, обіцяли більше не губитися й підтримувати зв’язок.

***

Катя бачилася з мамою ще один раз, бо та невдовзі померла. Про тата взагалі боялася питати. Хотіла шукати його, навіть думала написати на передачу «Жди меня». А потім стрималася: для чого ще раз ятрити душу? Саме закінчувала школу, тож треба було думати, як і де жити далі. Мамина родина долею онуки та племінниці не дуже переймалася і забирати дівчину до себе не поспішала. Одна з тіток якось завела про це мову: мовляв, у них немає такої можливості. І Катя зрозуміла, що вона їм не потрібна. Прихисток знайшла у великій прийомній сім’ї. І тільки завдяки названим батькам дізналася, що таке справжня родина. Отримала освіту, знайшла свою другу половинку і вийшла заміж. Тато з мамою подарували молодятам хату, щоб звили своє гніздечко неподалік від них. Дівчина виконала обіцянку, яку дала Мерилін – не повторила долю своєї матері...

Олеся ВЕРЕСКОВЕЦЬ


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися