Невигадана історія
При живій матері діти ділили хату
Посварилися навіть за… комин та дошки в паркані Баба Тамара самотньо доживала віку. Всі четверо дітей розлетілися по світах: у Білорусі, двоє в Росії, найстаршого аж в Америку закинуло, бо женився на віруючій дівчині. Поряд нікого не було.
Чоловік — за пляшку шампанського
Марина та Петро познайомилися ще першокурсниками. Обоє жили в студентському гуртожитку. Часто проводили час у одній компанії. Й самі не помітили, як почали зустрічатися. Згодом, отримавши дипломи, побралися. Заможні батьки Петра подарували молодятам на весілля двокімнатну квартиру.
Онука вижила з хати, а довірилася... шахраям
Коли Оксана та Віталій вирішили одружитися, відразу знали, що жити доведеться з його бабусею. Ні, спочатку вони пробували заїкнутися, що після весілля винайматимуть житло, але баба Варка збунтувалася. Після загибелі дочки вона взяла на себе турботу про 14-літнього онука.
Коли дуби плачуть
Звати мого нового сусіда Олег. Дуже швидко знайшли спільну мову, потоваришували. Ми годинами засиджувалися у мене під хатою або в нього за маленьким дерев’яним столиком під крислатим дубом. Пересипав свою розповідь жартами, анекдотами, причому першим розгонисто і заразно сміявся.
Померлий чоловік через... сусідку передавав дружині послання
Колись давно по сусідству з нами жила сім’я: Марина, Микола та їхня дочка Зоя. Звичайна родина, ми спілкувалися з господинею, ходили одна до одної на чай-каву, балакали про оцінки дітей. Марина була привабливою жінкою, яка ну просто обожнювала свого чоловіка.
Чоловіка чекала з Афгану, сина виглядає з АТО
«Граната!.. Лягай!..» Вітя знову бачив той самий кошмар і крізь сон давав комусь команди. На цій фразі хапався за голову, мимоволі вдаряючи ліктем Світлану, що спала поряд.
Здоровий — для коханки, хворий — для дружини
Весілля співало, вигравало, танцювало. Під стіною на лавках сиділи старі баби, раз по раз витираючись кінчиком хустини. На подвір’ї бігали діти і не зводили з нареченої захоплених поглядів, намагаючись доторкнутися до її вельона.
У погоні за вкраденим щастям
Ангеліна стрімголов мчала засніженими тротуарами. На вулиці мороз аж тріщить, щічки розпашіли, хукаючи у замерзлі руки, вона вдарялася у перехожих. – Пропустіть. Перепрошую, дозвольте пройти, дуже поспішаю, – намагалася «розчистити» собі дорогу. Cпішила страшенно.
У 90 літ зібралася заміж за... 40-річного!
Ще не встигли баба Марта й Олег подати заяву до РАЦСу, як новину про те, що 90-літня бабця погодилася стати на рушничок щастя із 40-річним, облетіла всю область! Це ж вам не Пугачова з Галкіним – тут різниця у віці півстоліття.
Сина назве на честь тата-героя
Сьогодні, як і в інші будні дні, у костьолі Святої Варвари пахло воском і ладаном. Надія тихо змахнула рукою сльози, які котилися по її блідих щоках, і поставила свічку за упокій душі свого коханого. Цього року Надія закінчувала медичне училище. «Нарешті!
Друзів посварив гараж
а помирила сім’ї… смерть Доля ніби написала Андрієві та Аркадієві все життя йти поруч. Училися в одному класі, разом пішли в армію, цілими вернулися з афганського пекла. Одружилися однієї осені й дружин собі вибрали у сусідньому селі – обидві були Галі.
Надсилала повідомлення подружці, а прийшов... колишній кавалер
Саша вже готувався до сну, коли отримав СМС. Автоматично глянув на годинник: пів на першу ночі. Хто б це, цікаво? Коли ж прочитав повідомлення та ще й подивився, від кого, – остовпів. Сон як рукою зняло. Нічого собі! Коли це він востаннє бачився з Катькою? Певно, років зо п’ять тому.
З розуму звела вчителька
Христина давно не почувалася такою щасливою – Славко її обожнював. Щоночі відчиняла вікно своєї спальні й чекала, коли ж нарешті до неї прокрадеться. На світанку цілувала його в щічку й відпускала – і він так само через вікно повертався додому.
Усе життя жінку бив і гуляв, а біля неї вмирав
– Йди, дитино, за нього… – зі сльозами на очах молила мати. Хоч мала жінка всього за тридцять, а виглядала старою бабою. Очі від сліз і горя позападали, ходила згорблена, змарніла. – Ще за тобою в мене шестеро – і їдни дівки. Що їм у придане дам?
Зі свого весілля втік до іншої дівчини
Маминій подрузі Ганні нині вже майже 90 літ. Ще молодими дівками ходили разом на вечорниці. У Ганни дві коси лежали на грудях, мала чорні очі, пухкенькі вуста. Одягалася дуже скромно. Як усі тоді: спідничка-«тетянка» зі штапелю та простенька блузочка. Та це лише підкреслювало її вроду.
Після смерті доньки покинула чоловіка з величезними боргами
Рейсовий автобус, рухаючись по бездоріжжю до віддаленого села, раз у раз важко покашлював. Спека. Кілька тижнів не падав дощ. Пилюка в салоні стояла стовпом, від чого пасажири невдоволено бурчали. «Давно пора відправити цю розвалюху на смітник!» – гомоніли між собою люди.
Після смерті доньки покинула чоловіка з величезними боргами
Рейсовий автобус, рухаючись по бездоріжжю до віддаленого села, раз у раз важко покашлював. Спека. Кілька тижнів не падав дощ. Пилюка в салоні стояла стовпом, від чого пасажири злобно бурчали. «Давно пора відправити цю розвалюху на смітник!» – гомоніли між собою люди.
Народила на... своєму весіллі
Вечоріло. Вже й коровай поділили, а весілля й далі гуло. Огрядна мати, що раз по раз поправляла на голові свою «хімію», очима вишукувала серед натовпу біле плаття своєї дочки-нареченої. «Де ж пропала?!» – спочатку дивувалася Галя, а тоді не на жарт занепокоїлася.