Невигадана історія
Батько покинув дітей сиротами, а доживати віку до них попросився
– Вставайте, мамо! Танюші вже нема… – почувся у трубці приглушений, ніби з якогось підземелля, голос зятя. – Що ти мелеш, Васю?! Перепив учора, як доньку обмивав? – Тільки з роддому дзвонили. Кровотеча у Тані вночі почалася, – уже плакав по той бік слухавки зять.
Залишив дружину з двома дітьми, бо на Волині його «кацапом» називали
Леся розімліла на сонці і аж задрімала. Чула, як хлюпочуться озерні хвилі, про щось неподалік балакають відпочиваючі. Ух, пече несамовито. Побрела у воду, що одразу остудила розігріте тіло. Випростала вперед руки і попливла, все далі і далі, вже позаду лишилися червоні буйки, а вона усе гребла.
Удочерила дівчинку – копію померлого чоловіка
Олені важко давалась вагітність. Вже вп’яте вона носила дитя під серцем, та жодне не з’явилося на світ живим. Тепер знову був страшний токсикоз – нудота до запаморочення у голові, рвота. Щодня відчувала себе все гірше. Здавалося, маляті віддавала останні сили, а сама танула на очах.
Тричі рятував… собака
Тієї січневої ночі Юркові випало чергувати на барикадах. Як тільки вийшов з Будинку профспілок, в обличчя відразу вдарив морозний вітер. «Б-р-р, яка холодрига!» – подумав і підтюпцем побіг до барикад – там хоч біля вогню погрітися можна.
На старість чехові народила близнюків
– Мамо, чекай! Ми через день приїдемо! – кричала радісним голосом у трубку донька Леся. Ганя не тямила себе від щастя! Це ж п’ять літ, як Леся поїхала з Василем до Іспанії, щоб заробити грошей на весілля і хату. Відтоді дитину не бачила – лиш по комп’ютеру. Нарешті вертаються додому! – Миколо!
Хлопець замінив маму і тата для чужих дітей
– Алло… Вибачте, мені потрібен Богдан. Я по оголошенню знайомств. Воно мене вразило… Той, кого назвали Богданом, поняття не мав, про яке оголошення йде мова, але підтримував розмову. Вікторія (так назвалася незнайомка) розказала трохи про себе. Її голос хлопця заворожив.
Чекали весілля довгих 35 літ
Мама Алли Зінаїда Семенівна ніколи не приховувала, що у її дитини немає батька. Не наділяла героїчними рисами і не розповідала про його величезну зайнятість. У дитинстві аж до сліз доходило.
Щоб збудувати хату, тричі виходила заміж
Орися була дівкою видною. Хвилясті коси кольору міді та ясно-голубі очі притягували погляди не лише юнаків, а й дорослих чоловіків. Та всі вони їй були байдужі. А Вадик, єдиний, з ким хотіла бути, кого кохала усім серцем, між іншим якось сказав: «Не бути нам разом, Орисько! Я в бідноті жити не хочу.
Змайстрував водопровід з могильних хрестів
Коли Марта виходила заміж за Петю, чула, що він – дивакуватий хлопець. Та тим пліткам не дуже вірила. Чудаками називала тих, хто в деталях розказував, як Петро вкрав у сусіда півня, щоб той його курочок потоптав – та ж вдома у нього є свій когут.
Повстанку здав свекор
У вагоні було душно, сперте повітря не давало дихати, здавалося, кишки вивернуться назовні від поту та смороду нечистот. Леся забилася у куточок, притискаючи до грудей свого клуночка. І не відводила сумного погляду від щілини, де під гуркіт коліс миготіли дерева.
Багата жінка народила від бомжа
Оля жила сама у великому будинку з котом і собакою. Донька вчилася у Києві і навряд чи вернеться додому. А Олі хоч і 45 на носі, а так хотілося мати ще одну дитинку, щоб не бути самотньою. Тому найближчим подругам сказала, що проведе ніч з першим-ліпшим чоловіком, який не буде їй огидним.
Стриптизерка виявилася рідною дочкою
Ніна у найдрібніших деталях запам’ятала, як йшов від них тато. Мама заливалася сльозами, згорблена і нещасна, а він сновигав туди-сюди, складав речі і зі злості відіпхнув меншого братика, який ще тільки вчився ходити. Це було неочікувано, бо загалом до цього часу жили вони спокійно.
Прийняли діти батька, якого вигнала коханка
А він їх мало у поліцію не здав! Дід Павло щотижня строчив у районку доноси на своїх сина і дочку: «Змилуйтеся надо мною, пришліте корєспондєнта. Син замучив, б’є мене каждий день, душить.
Наречених розлучив коронавірус
Серед ночі дзенькнув мобільний. Алла спросоння аж затремтіла – так боялася несподіваних нічних дзвінків. Тремтячими руками схопила телефон. Глип – повідомлення від дочки. Відкрила – і аж завищала від радості. – Здуріла чи що? – гаркнув чоловік. – Наша Настуня заміж виходить! Подивись!
Розшукала матір, яка залишила її в пологовому
...Від автобуса вона йшла ще п’ять кілометрів пішки. Чужа жінка вела її до мами. П’ятнадцять років чекала на цю зустріч, а тепер серце ладне вискочити з грудей. Мама... Як зустріне, що скаже? Щось же вона мусить сказати, має пояснити, чому залишила своє дитя в пологовому будинку?
Через онука з невісткою старенька мало не вкоротила собі віку
Не милувало життя Ганю змалку. Певно, й п’яти їй років не було, коли один за одним пішли зі світу батьки. Трійко старших братів-сестер розібрали родичі, а нею, найменшою, ще довго перекидалися. Бо ж кому потрібен зайвий рот? Так і росла, як билинка при дорозі, нікому не потрібна, ніким не обласкана.
Як вагітна жінка провчила коханку чоловіка
Соня ніколи за словом у кишеню не лізла. І навіть коли Борис її покликав заміж, ступаючи на рушничок щастя у ЗАГСі, на вушко йому прошепотіла: «Люблю до чортиків, але як в гречку скочиш – відріжу твоє щастя по самі «маракаси». Боря тоді лиш криво усміхнувся у відповідь.
Щоліта возив коханок на море за гроші дружини
Вона пробиралася у вагон, як злочинець. Озиралася навкруги, щоб ніхто її, бува, не помітив. Нервово шарпала за руку свою Марічку, гримала на неї. Бо не до душі було те, що побачила. На виході з вокзалу коханець Антон, з яким мала їхати на море, якось дивно прощався зі своєю дружиною.