В Україні взято курс на реформу медичної галузі. Скоро лише почнеться перший практичний етап її реалізації. Однак сама реформа зібрала вже багато критики. Чого ж чекати від неї пересічним громадянам?
Якщо перша частина реформи більше стосується самих медиків, то друга торкнеться безпосередньо кожного. Адже вже з 1 липня українці почнуть укладати декларації (угоди) із сімейними лікарями на отримання первинних медичних послуг. Заробітки ж лікаря залежатимуть від того, скільки пацієнтів довірять йому себе, а разом із собою і передбачену державою медичну страховку. На одну людину на рік вона становитиме 251 гривню, хоча остаточно із сумою ще не визначилися. Ймовірно, пацієнтів поділять ще й на категорії. Тож за літніх людей і дітей лікар отримуватиме оплату з вищим коефіцієнтом, а за пацієнтів 18-35 років (найздоровіший прошарок) – нижчий. Кожен ескулап має підписати від однієї до 2,5 тисячі декларацій з пацієнтами. Лікарі, які знехтують такою вимогою, матимуть «мінімалку». Медики сімейної практики отримають можливість і далі працювати у приміщеннях поліклінік чи амбулаторій або використовуватимуть інші. Також вирішуватимуть самостійно питання щодо утримання необхідної кількості персоналу – медсестер та фельдшерів. Міністерство охорони здоров’я вже затвердило перелік послуг, які повинен отримати пацієнт від свого персонального лікаря. Тут і безпосередньо первинна медична допомога, й планові огляди, скринінгові тести, догляд за вагітними без ускладнень, догляд за психічно хворими та багато іншого. Також складено перелік мінімального обладнання, яким має бути оснащене місце прийому пацієнтів.
Тож частково допомогти розібратись у нововведеннях ми попросили начальника управління охорони здоров’я у Волинській області Ігоря Ващенюка. Отож, що потрібно знати людям. Слід розуміти, що декларація не прив’язує пацієнта назавжди до одного лікаря. Коли сімейний лікар лікує пацієнта, то має показати кінцевий результат. Буде введено амбулаторні талони, на яких зазначатиметься, коли лікар прийняв пацієнта і коли виписав його. Якщо ж результат не задовольнятиме людину, можна розірвати угоду й підписати нову з іншим медиком. Щоправда, коли у місті це виглядає реально, то мешканці сіл фактично змушені будуть підписувати угоди з тими ж лікарями, які їх обслуговували й раніше. До речі, тих, хто не укладе угоду, на час перехідного періоду обслуговуватимуть у центрах первинної медико-санітарної допомоги. Попередньо, перехідний період триватиме до 2020-го, але тягнути з вибором не варто, бо строки міняються і реформувати медицину в Україні хочуть швидко.
Також постає запитання, як бути, коли ваш лікар захворів, пішов у відпустку чи у декрет. Поки що чіткого механізму підміни спеціалістів не існує, і пацієнт зможе звертатися лише до того лікаря, з яким має угоду. Ігор Ващенюк у цьому випадку наводить приклад Хорватії, де також відбувалася не ідентична, але подібна реформа. Там лікарі сімейної практики об’єднуються у невеликі спілки по три-чотири медики, утворюючи невеличку поліклініку, також держава дозволяє їм залучати деяких вузькопрофільних спеціалістів, додаючи фінансування. Щось подібне може прижитися й у нас.
Сергій КРАЙВАНОВИЧ
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!